Темні Ангели Dark Angels: борці зі зрадою

Навігація

1. ➡️ Калібан
2. ➡️ Хрестовий похід
3. ➡️ Падіння Калібана
4. ➡️ Темна спадщина
5. ➡️ Скеля
6. ➡️ Лев і Вовк
7. ➡️ Організація Темних Ангелів до і після Єресі Хоруса
8. ➡️ Гексаграмматон
9. ➡️ Рjnb
10. ➡️ Полювання на Занепалих
11. ➡️ Темний оракул і остання таємниця

 

«Імперії, пам’ятники та легенди творять лише ті, хто здобуває перемогу. Ми ж народжені вбивати, а не будувати. Ми не знаємо спокою, щоб залишати пам’ятники, і не залишаємо жодної праці ворога неушкодженою, аби народжувалися легенди. Ми — Перший Легіон, а той, хто йде слідом за нами, зустріне смерть».

 – приписується Гектору Трейну, Охоронець Чорних Врат і Першому Майстру Першого Легіону, 828.M30

Темні Ангели (Dark Angels) — перший із двадцяти оригінальних легіонів Космодесанту, сьогодні — один із найшанованіших орденів Адептус Астартес.

Темні Ангели були першими серед легіонів Астартес, і на початку Великого Хрестового Походу саме вони діяли як особиста армія Повелителя Людства. Вони стали прототипом майбутніх легіонів Астартес, задаючи стандарт для спеціалізованих підрозділів.

Спершу це був найбільший і найпотужніший легіон, але десятиліття запеклих боїв, особливо Ранґданські ксеноциди, одна з найапокаліптичніших кампаній Великого Хрестового Походу, значно скоротили їхні ряди. Ці шрами війни назавжди змінили легіон. Відновлення сили відбулося під час возз’єднання з примархом Левом Ель’Джонсоном і вливання нових воїнів зі світу Калібан. У світі смерті, де правили воїнські феодальні технологічні варвари, їхні ордени стали живильною основою для відновлення легіону. Рицарські кодекси та бойові практики були адаптовані та поширені серед Темних Ангелів.

До початку Єресі Хоруса Темні Ангели залишалися непохитними, технологічно розвиненими, безжальними та автономними загонами, звичними до проведення повномасштабних кампаній без зовнішнього керівництва. Обережний у своїх планах, Воїтель розташував легіон на віддаленому кордоні Імперіуму, щоб той не міг заважати його інтригам. Проте під час Єресі Хоруса саме Темні Ангели проявили себе, знищивши армії Повелителів Ночі в Трамасі й розгромивши зрадницькі світи південної частини Галактики в пізні роки Ери Темряви.

Калібан

Калібан був однією з найсуворіших планет галактики й відіграв важливу роль в історії формування фракції Темних Ангелів. Ця планета формувала воїнів у своїх мешканцях: цивілізація, ізольована від зовнішнього світу, деградувала до напівфеодального устрою, де ті, що вижили, жили у спустошених фортах. Старі технології збереглися лише частково — лише найкращі лицарі носили силові обладунки й доволі примітивні. Жителі Калібана проводили більшість дня не добуваючи їжу чи відпочиваючи, а відбиваючи напади лісових чудовиськ. Саме ці суворі умови формували силу, витривалість та хоробрість майбутніх воїнів.

На відміну від більшості примархів, які виростали серед людських спільнот, Джонсон опинився в Калібані за сотні миль від будь-якого поселення. Те, що він вижив серед небезпечних джунглів — справжнє диво. Тут, у середовищі постійних випробувань, він виріс надзвичайно сильним і високим для свого віку, загартувавши тіло та дух. Саме на Калібані Лев вперше зустрів людей, і саме тут почалася його трансформація з дикого примарха у лідера.

Лицарі, які знайшли Джонсона, належали до Ордену — групи воїнів, відомої кодексом честі й відвагою. Орден відбирав членів за заслугами, а не походженням, кожен тут міг проявити себе. Коли вони натрапили на Джонсона, Лютер відчув, що його дух значно більший за звичайну дику людину. Хлопця взяли з собою, назвавши його Ліон Ель’Джонсон — Лев, Син Лісу.

Примарх швидко освоїв мову, традиції та знання людей. Разом із Лютером вони стають неперевершеною командою: Лютер — харизматичний діяч, Джонсон — мовчазний стратег.

Під керівництвом Ліона та Лютера Орден почав очищення лісів Калібана від чудовиськ, що тривало десятиліття. Саме ця кампанія показала здібності Ліона як лідера і стратега, а також сформувала дисципліну та бойові традиції, які згодом стануть основою для Темних Ангелів.

За заслуги Ліон отримав титул Верховного Магістра ордену і всієї Калібанської землі, а Лютер став його заступником — зародок майбутнього союзного і водночас суперечливого партнерства.

Під час Великого Хрестового Походу Імператор відкрив Калібан. Побачивши об’єднаний Джонсоном Орден і зрілий народ, він передав Леву Ель’Джонсону командування Темними Ангелами — легіоном космодесантників, створених із генетичного матеріалу примарха. Калібан став домом легіону, а лицарі, що були достатньо молодими, отримали геносім’я і стали космодесантниками. Старші пройшли часткову трансформацію, зберігши почесне місце серед елітних воїнів Імператора.

Хрестовий похід

Перші кампанії Лютера закінчилися тим, що його відправили на Калібан готувати нове покоління рекрутів. Хоча це завдання було важливим, воно зовсім не відповідало характеру Лютера, і він сприйняв повернення як приниження.

Докладних записів про перемоги Темних Ангелів збереглося небагато, але відомо, що Джонсон здобував успіх завдяки своєму тактичному генію та наполегливості легіону. Це часто дратувало Лемана Русса, який не міг змиритися з тим, що хтось інший примарх отримує більше слави. Єдиним, хто перевершував його за військовими успіхами, був Хорус із Лунних Вовків. За заслуги Хорус отримав титул Воїтеля і став головнокомандувачем усіх імперських армій та командиром над примархами.

Чутки про подвиги Джонсона дійшли до Калібана, де Лютер виконував обов’язки планетарного губернатора, відчуваючи себе обділеним і приниженим.

Потім настав жах Єресі Хоруса — громадянської війни, що могла зруйнувати Імперіум. Хорус наказав найвідданішим легіонам вирушити на далекі театри війни, щоб приховати свої справжні наміри. В результаті Криваві Ангели, Ультрамарини та Темні Ангели не змогли завадити початку заколоту.

Легенд про ці страшні часи збереглося багато, але жодна не передає повного масштабу жаху. Системи повставали, було неможливо відрізнити друга від ворога. Варп-шторм порушив комунікації, а останнє повідомлення про заворушення на Калібані було спотворене. Як тільки Ліон Ель’Джонсон дізнався про повстання Хоруса, він негайно повів легіон до Терри. Їхній шлях пролягав через варп-шторм і пастки зрадливих легіонів — адже половина космодесанту перейшла на сторону Хоруса. Коли нарешті кораблі вийшли на орбіту Терри, Ліон зрозумів, що запізнився. Найгірше вже сталося: Хаос був частково переможений, але Імперіум лежав у руїнах, а Імператор був при смерті.

Падіння Калібана

Жахливий секрет Темних Ангелів полягає в тому, що під час Єресі Хоруса деякі з їхніх братів перейшли на бік Хаосу. Відступників перемогли в битві, яка зруйнувала рідну планету легіону — Калібан, але багато з них вижили завдяки втручанню Темних Богів і були перенесені в інші куточки галактики. Цих зрадників члени Внутрішнього Кола називають Занепалими Ангелами, або просто Занепалими. Лідери ордену вважають, що є лише один шлях очистити легіон від сорому й відновити честь в очах Імператора: усі Занепалі повинні бути знайдені та змушені покаятися або знищені.

Після Єресі Хоруса вцілілі лоялісти об’єднали уламки Імперіуму, і Темні Ангели внесли значний внесок у цю кампанію, яку пізніше назвали Очищенням. Переслідуючи повсталих, легіон опинився біля Калібана, який із самого початку Єресі був відрізаний варп-штормами. Там Ліон Ель’Джонсон вперше побачив повний масштаб зради.

На орбіті флоту Темних Ангелів їх зустрів шквал вогню оборонних систем. Кораблі вибухали та падали на планету, наче комети. Попри раптову атаку, надлюдські здібності Джонсона дозволили відвести залишки флоту на безпечну відстань. Виявлена зрада глибоко поранила примарха. Роки заздрості та образи у серці Лютера проросли ненавистю, яка зараз поширювалася серед нових рекрутів, отруюючи легіон зсередини. Його ораторські здібності вселили в серця воїнів всепоглинальну ненависть до нового Імперіуму. Як і Хорус, Лютер піддався спокусі Темних Богів.

Гнів Ліона Ель’Джонсона та вірних Темних Ангелів був безмежним. Вони пройшли півгалактики, але прибули надто пізно, щоб врятувати Імператора. Думали, що сили Хаосу подолані, але виявили їх на власному світі. Джонсон склав план атаки: почався масований орбітальний обстріл, який розбив оборонні системи і загнав зрадників у їхній монастир, захищений енергетичними щитами.

Ліон Ель’Джонсон особисто очолив штурм найбільшого монастиря старого Ордену, знаючи, що там буде Лютер. Два колишніх друга зіткнулися одне з одним. Попри величезну силу примарха, Лютер, підсилений темною енергією, був рівним противником. Битва була титанічною: монастир здригався, стіни руйнувалися, флот Темних Ангелів перетворював планету на кратери, а з тріщин у корі лилася магма.

Коли планета почала розвалюватися, поєдинок досяг апогею. Втомлений Лютер виявився відкритим для удару, але Ліон не зміг завдати смертельного удару своєму колишньому другу. Поки він вагався, Лютер завдав потужної психічної атаки, Джонсон впав на коліна, а його сили почали покидати тіло. Лютер, усвідомивши свою помилку, зойкнув від жаху і відчаю — звук розірвав тканину реальності і спричинив варп-шторм, який поглинув залишки Калібана.

Занепалі Ангели, що служили Лютеру, зникли у Варпі, загубившись у часі й просторі. Планета була знищена вибухом. Лише невелика частина Калібана залишилася цілою: монастир і масив скелі від основи гори дрейфували у вакуумі. Темні Ангели спустилися на уламки і з жахом побачили наслідки власної люті. 

Темна спадщина

Після Єресі Хоруса почалася епоха недовіри. Імператор лежав на Золотому Троні, керуючи Імперіумом через Лордів Терри. Першим їхнім наказом стало виявлення повстанців і переслідування легіонів-зрадників, що перейшли на бік Хоруса. Записи про ці легіони були стерті, їхні світи зруйновані, а в Імперіумі поширилася атмосфера страху та підозр.

У цьому хаосі Темні Ангели, вірні своєму примарху Леву, об’єдналися і присвятили себе служінню Імперіуму. Вони вирішили зберегти таємницю справжньої історії Калібана: ніхто сторонній не має дізнатися про розкол легіону чи про Занепалих Ангелів, інакше Темні Ангели ризикували назавжди втратити шанс на спокуту. Щоб контролювати все, старші магістри створили Внутрішній Круг, що наглядав за легіоном і за самими собою, відстежуючи будь-які ознаки корупції.

Хоч масштаби лиха були величезні — варп-шторм знищив Калібан і загинуло багато братів — Темні Ангели дали сувору обітницю мовчання. Вцілілі брали на себе обов’язок приховувати правду та відновлювати честь легіону, переслідуючи Занепалих. Ця таємна місія стала їхньою головною метою на тисячоліття: поки хоча б один Занепалий живий і не покаявся, Темні Ангели залишаються Непрощеними, зобов’язаними шукати спокути через кров зрадників.

Скеля

Після знищення Калібана Темні Ангели обрали великий астероїд Скелю своїм новим домом. Внутрішні коридори та підземелля Скелі відкрили справжні скарби Ери Технологій — працюючі механізми, генератори щита і катакомби, розширені до серця астероїда, щоб вмістити весь легіон. За допомогою техножреців Марса були облаштовані доки для космічних кораблів, а варп-двигуни дозволили Скелі переміщатися галактикою. Хоча зали й крипти були прикрашені колонадами та ритуальними реліквіями, атмосфера залишалася похмурою, холодною й відлунною.

Скеля перевершує будь-який космічний корабель і є потужною бойовою базою: її схили обросли турелями, ланс-батареями, торпедними апаратами, пунктами комунікації та спостереження. Печерні доки вміщують сотні менших суден, включно з «Громовими Яструбами», реактивними винищувачами «Нефілім» та ескорними фрегатами.

Башту Ангелів на вершині Скелі залишили недоторканною — мовчазну й сувору, захищену тими ж щитами, що врятували її від долі Калібана. Під її руїнами ховаються темні таємниці, і чим глибше занурюєшся в підземелля Скелі, тим ближче наближаєшся до істини.

Лев і Вовк

Суперництво між Темними Ангелами (Dark Angels) та Космічними Вовками (Space Wolves) — одне з найвідоміших протистоянь в Імперіумі. Все почалося на планеті Дулан, де обидва легіони боролися проти тирана Дюрата. Русс, примарх Космічних Вовків, обурився тим, що Ліон Ель’Джонсон здобув більше заслуг, і зажадав, щоб Темні Ангели не втручалися. Джонсон відмовився, провів власну атаку й особисто ліквідував Дюрата, що обурило Русса.

Між примархами спалахнула особиста сутичка: день і ніч вони билися, кожен демонструючи надлюдську силу та майстерність. У результаті Джонсон нокаутував Русса, і Темні Ангели залишили поле бою.

Ця подія започаткувала довготривалу ворожнечу. Відтоді, коли Темні Ангели і Космічні Вовки перетинаються, чемпіони обох орденів часто проводять дуелі, як спадкоємці своїх командирів.

Організація Темних Ангелів до та після Єресі Хоруса

До возз’єднання з примархом Ліоном Ель’Джонсоном Перший Легіон мав унікальну структуру — він поділявся на Воїнства, а не на Крила, як після реформ Лева. Цю систему, за переказами, заклав сам Імператор ще в добу формування легіонів. Саме ці Воїнства згодом стали основою шести Крил Гексаграмматона.

Нижче наведені головні Воїнства, що визначили бойову доктрину Темних Ангелів.

• Воїнство Корон.

Первинне ядро легіону. Його складали ветерани Терри — чемпіони довоєнних армій. Вони спеціалізувалися на фронтальних штурмах і дуелях. Не просто воїни — живі символи перемоги.

• Воїнство Клинків.

Основа піхоти легіону. Майстри зімкнутого строю та злагодженого вогню, вони ламали ворога дисципліною й числом. Їхні тактики взяті за основу ранніх імперських військових доктрин.

• Воїнство Пентаклів.

Таємниче й майже забуте. Саме тут вперше експериментували з бойовими псайкерами. Їхня сила приносила як нищівні перемоги, так і катастрофи, через що згодом деякі їх практики були заборонені.

• Воїнство Заліза.

Фахівці з бронетехніки та механізованої війни. Від масивних бронеходів до танків Астартес — саме вони розробили тактики, що прославили легіон у масштабних кампаніях.

• Воїнство Вогню.

Майстри тіньової війни: розвідники, диверсанти, асасини й дознавачі. Вони діяли першими й зникали останніми, здобувши похмуру славу безжальних виконавців волі легіону.

• Воїнство Кісток.

Також відоме як Скандійське військо. Їхньою метою було не знищення армій, а злам волі ворога. Вони використовували заборонені тактики й зброю, відкидаючи будь-які кодекси честі.

• Воїнство Каменю.

Експерти з облоги, укріплень і позиційної війни. Їхня доктрина зводила війну до випробування витримки та волі: хто вистоїть — той переможе.

• Воїнство Вітру.

Майстри мобільної війни. Легкі машини, джет-байки та стрімкі рейди зробили їх найшвидшим і найзухвалішим Воїнством. Хоча вони й зазнають великих втрат через подібну тактику.

• Воїнство Порожнечі.

Останнє сформоване Воїнство. Спеціалізувалося на телепортаційних ударах, абордажах і боях у космосі. Саме з ним Dark Angels остаточно вийшли за межі Терри та вирушили підкорювати галактику.

Гексаграмматон

Гексаграмматон — давньотерранський термін, що означає «Шість Божественних Принципів». Так називали систему організації легіону Темних Ангелів, сформовану близько 830.М30, коли чисельність Першого Легіону сягнула ста тисяч воїнів. Після важких втрат у війнах були збережені лише найефективніші Воїнства, які втілювали бойову доктрину легіону.

Після возз’єднання з легіоном Ліон Ель’Джонсон зберіг Гексаграмматон, перетворивши Воїнства на Крила, за зразком лицарських орденів Калібану, та очолив Перший Легіон як верховний гросмейстер.

Крила Гексаграмматона це:

• Крило Смерті.

Елітне формування з ветеранів, які дали присягу ніколи не здаватися живими. Виконувало спеціальні операції, охороняло командирів і внутрішні цитаделі. Потрапити навіть до зовнішнього кола Крила Смерті було надзвичайно складно, проте його адепти користувалися таким авторитетом, що за відсутності чіткої ієрархії могли перебирати командування бойовими угрупованнями. Під час Єресі Хоруса, коли легіон утратив багатьох командирів, старійшини Крила Смерті поступово зосередили у своїх руках дедалі більшу владу, аж доки їхній синкліт не став вирішальним органом у всьому легіоні.

• Крило Вóрона.

Майстри швидкої та маневрової війни. Використовували скіммери, авіацію й тактики «ударив — зник». Саме їх кидали на переслідування ворога або боротьбу з мобільними й хитрими противниками. Для багатьох калібанців служба в цьому Крилі була або останнім шансом повернути честь, або можливістю вписати своє ім’я в легенди Темних Ангелів.

• Крило Жаху.

Найпохмуріше з Крил. Фахівці з екстермінатуса, терору й знищення цілих світів. Саме Крилу Жаху довіряли зберігання найнебезпечніших технологій Імперіуму. У його лавах служили майже всі руйнівники та морітати Темних Ангелів, численні технодесантники й навіть апотекарії, схильні до моторошних експериментів. Після початку Єресі Хоруса, коли було скасовано чимало заборон, до Крила Жаху повернулися псайкери Воинства Пентаклів, які отримали особисті індульгенції від Ліона.

• Крило Заліза.

Це було прямолінійне й похмуре Крило, яке не потребувало хитрощів: бастіони й міста зрівнювалися із землею шквалом броні. Його маршали були майстрами бронетанкових битв і спеціалістами зі знищення апокаліптичних артефактів. Відоме застосуванням заборонених технологій, що викликало неприязнь Механікус.

• Крило Шторму.

Ветерани Крила Шторму становили основу бойових рот легіону, славлячись умінням вести як оборонні, так і наступальні операції. Сивочолі старці часто йшли в авангарді, подаючи приклад молодим воїнам. Крило цінувалося за здатність читати хаос бою, відрізняючи союзників від ворогів у найскладніших умовах.

• Крило Вогню.

Найменше з Крил — асасини й дуелянти. Знищували ворога через ліквідацію командування. Крило Вогню володіло найбільшою бібліотекою легіону з докладними архівами про ксеносів і ворожі імперії. Воно майже не зазнало впливу Калібану, зберігши терранські традиції ще з часів Об’єднавчих Воєн. Його маршали особисто брали участь у тих війнах і до кінця залишалися вірними культурі Старої Землі.

До 42-го тисячоліття з Гексаграмматона збереглися лише Крило Смерті та Крило Вóрона. Нині їх спадкоємці відомі як перша й друга роти Ордену Темних Ангелів.

Роти

Назва роти	Номер роти	Прізвисько	Командир	Титул	Ключовий склад
Крило Смерті	1-ша	-	Веліал	Магістр Крила Смерті	Капелан, апотекарій, ротний прапороносець, Лицарі Крила Смерті, командне відділення, 20 відділень термінаторів, 9 Почесних дредноутів, «Лендрейдери»
Крило Ворона	2-га	-	Саммаїл	Магістр Крила Ворона	Капелан, апотекарій, командне відділення, ротний прапороносець, Чорні лицарі, 6 мотоциклетних відділень, 4 мотоциклетних відділення підтримки, «Лендспідери» (включаючи «Мщення» та «Темна пелена»), Темні Кігті та Нефіліми
Бойова	3-тя	Немилосердні	Асторан	Магістр Арсеналу	Капелан, апотекарій, командне відділення, ротний прапороносець, ветерани роти, 6 тактичних відділень, 2 штурмових відділення, 2 відділення Спустошувачів, 3 дредноути, «Носороги»
Бойова	4-та	Страшні	Корахаїл	Магістр флоту	Капелан, апотекарій, ротний прапороносець, ветерани роти, 6 тактичних відділень, 2 штурмових відділення, 2 відділення Спустошувачів, 2 дредноути, «Носороги»
Бойова	5-та	Безжальні	Лазар	Хранитель Невидимого Ритуалу	Капелан, апотекарій, командне відділення, ротний прапороносець, ветерани роти, 6 тактичних відділень, 2 штурмових відділення, 2 відділення Спустошувачів, 4 дредноути, «Носороги»
Резервна	6-та	Рішучі	Арафіл	Магістр Традицій	Капелан, апотекарій, командне відділення, ротний прапороносець, ветерани роти, 10 тактичних відділень, 1 дредноут, «Носороги»
Резервна	7-ма	Непокорені	Єзекія	Магістр Стражів	Капелан, апотекарій, ротний прапороносець, ветерани роти, 10 тактичних відділень, 3 дредноути, «Носороги»
Резервна	8-ма	Гнівні	Молокай	Магістр Осуду	Капелан, апотекарій, командне відділення, ротний прапороносець, ветерани роти, 10 штурмових відділень, 2 дредноути, «Носороги»
Резервна	9-та	Безпощадні	Ксероф	Магістр Реліквій	Капелан, апотекарій, командне відділення, ротний прапороносець, ветерани роти, 10 відділень Спустошувачів, 4 дредноути, «Носороги»
Скаути	10-та	Спокутані	Раней	Магістр рекрутів	Капелан, апотекарій, 10 відділень скаутів, 117 нерозподілених скаутів, неофіти

Полювання на Занепалих

Існування Занепалих — смертельна ганьба для Внутрішнього Кола Темних Ангелів. Це зрадники, які виступили проти Лева Ель’Джонсона під час загибелі Калібану. Після катастрофи їх затягнуло у варп, звідки частину згодом викинуло назад у реальний простір, розкидавши по всій Галактиці. Відтоді вже тисячоліттями Темні Ангели ведуть безперервне полювання й прагнуть змусити зрадників покаятися.

Не всі Занепалі однаково піддалися Хаосу. Дехто став повноцінними космодесантниками Хаосу, очолюючи банди, культи або навіть цілі планетарні володіння. Інші ж усвідомили свою провину й ведуть життя вигнанців — найманців, торговців або таємних лідерів віддалених людських громад.

Занепалих, яких спіймають, доправляють на Скелю, де капеллани-дізнавачі намагаються схилити їх до каяття. Ті, хто кається, отримують швидку смерть як милість. Ті ж, хто відмовляється, зазнають довгих тортур — задля «порятунку душі» та очищення честі Ордену.

Темний оракул й остання таємниця

У самісінькому серці Скелі, в глибинах астероїда, прихована надзахищена темниця, куди мають доступ лише Вартові Темряви та верховний великий магістр. Там у стазисному полі вже понад десять тисяч років ув’язнений Лютер — зломлений зрадник Калібану. Його камеру захищають адамантові брами та найпотужніші руни, що не лише не впускають нікого всередину, а й стримують те, що замкнене в ній.

Час від часу великі магістри використовували Лютера як оракула. Його спотворений варпом розум переважно марить, але в рідкісні миті ясності він відкриває пророцтва, місця схованих реліквій або імена Занепалих. Водночас Лютер уперто відмовляється каятися, стверджуючи, що Ліон Ель’Джонсон повернеться і простить його.

Темні Ангели тисячоліттями зберігають таємницю загибелі Калібану. Проте навіть вони не знають усієї правди. У ще глибших надрах Скелі, у запечатаній залі, спить сам примарх Ліон Ель’Джонсон. Його рани зцілилися, і Лев чекає години, коли знову буде покликаний захистити Імперіум — у кінці часів.