Імперські лицарі Imperial Knights: велетенські війська Імперіуму

Навігація

1. ➡️ Історія
2. ➡️ Квестор Імперіаліс та Квестор Механікус
3. ➡️ Відомі класи Лицарів
4. ➡️ Звання та титули в родині лицарського дому за часів Великого хрестового походу та Єресі Хоруса
5. ➡️ Відомі Лицарі
6. ➡️ Відомі битви, кампанії та події

 

Імперські Лицарі (англ. Imperial Knights) — бойові крокуючі машини. Вони менші за титанів і значно поступаються їм у технологічності, проте створені за схожим принципом. Їх можна розглядати як одномісні мінітитани: Лицар компактніший і має слабшу вогневу міць навіть у порівнянні з найменшим класом титанів — «Гончим». Зазвичай ці машини діють групами, що складаються з кількох одиниць.

Імперські Лицарі сягають висоти 12 метрів. Вони захищені майже непроникними іонними щитами та оснащені нищівним арсеналом важкого озброєння. Вразливі кінцівки та шарніри вкриті товстими пластинами адамантію й додатково захищені вбудованим іонним щитом, який реагує на ментальні команди пілота. Це колосальні бойові машини, що здіймаються над полем бою. Навіть поява одного такого руйнівного велетня може змінити хід битви.

Але це не просто механічні бойові машини. Це — у прямому сенсі живі реліквії минулих епох. Керувати ними недостатньо — з ними треба встановити зв’язок. Таку честь може отримати лише дворянин із стародавнього рицарського дому. Під час дивного й моторошного ритуалу, відомого як ритуал становлення, майбутній пілот з'єднує свій розум із машинним духом, створюючи союз плоті й металу. Лише після цього дворянин може зайняти Трон Механікум — центр керування, з якого він віддає накази своєму Лицарю.

Історія

Усе це почалося ще в ті дикі часи Темної Ери Технологій. Коли людство ломилося до зірок, виживати на виріжках галактик допомагали системи СШК — універсальні креслення на всі випадки життя. Лицарі спочатку були частиною цього «господарського набору». Ніхто не думав робити з них пафосних бойових роботів; це були просто великі крокуючі всюдиходи. На них колоністи валили ліс, будували хати та відбивалися від місцевої фауни під час лютих штормів. Але космос швидко навчив, що гарна гармата на такому «тракторі» — це не розкіш, а єдиний шанс дожити до ранку.

З часом ці бляшанки стали справжнім щитом для людей. Проти таких гігантів ксеноси зазвичай нічого не могли вдіяти. Пілотували їх найзухваліші та найміцніші духом хлопці, які миттєво ставали місцевими зірками. Але був один нюанс: Трон Механікум. Він буквально перепрошивав мозок пілота. Нейроінтерфейс не просто давав керувати машиною, він вбивав у голову кодекс честі, вірність роду та купу феодальних переконань. За кілька століть герої війни перетворилися на шляхетних панів, а колонії — на жорсткі лицарські доми з кріпаками та ієрархією.

Цікаво, що поки решта людства фанатіла від прогресу, лицарські світи навпаки — ставали дедалі консервативнішими. Вони викидали нові технології на смітник і закривалися від усіх. Тодішні «інтелектуали» з них відверто насміхались, вважаючи їх відсталими дикунами. Але саме цей «відкат у середньовіччя» їх і врятував, коли галактика полетіла в пекло. Поки інші світи горіли через повстання машин чи демонів, Лицарі просто палили псайкерів, як чаклунів, і тримали оборону. Вони стали самотніми маяками в тому кошмарі, який назвали Довгою Ніччю.

Так вони й жили тисячі років: знання потроху вивітрювалися, культура ставала простішою, але традиції та кордони трималися міцно. Світло повернулося лише з флотами Великого хрестового походу. Вільний торговець на прізвище Джефферс першим натрапив на такий світ і швидко зметикував, що ці залізні дроворуби — ідеальне підкріплення для армії Імперіуму. За лічені десятиліття сотні таких планет присягнули Террі.

Навіть коли Хорус влаштував свою криваву Єресь і розвалив половину Імперіуму, більшість Лицарів навіть не здригнулися. Їхні Трони настільки міцно «зацементували» в головах поняття про честь, що будь-яких зрадників вони знаходили та вбивали ще до того, як ворожа флотилія з’являлася на горизонті. Вони гарували на незліченних полях битв десять тисяч років тому і продовжують це робити сьогодні.

Квестор Імперіаліс та Квестор Механікус

Ще в давнину, коли лицарські світи мали величезну бойову міць, між Адміністратумом і Культом Механікус існувала конкуренція за їхню вірність. Через це сучасні лицарські світи Імперіуму (M41) мають різну афіліацію.

Світи, які присягнули безпосередньо Володарю Людства, називають Квестор Імперіаліс або просто Імперські Лицарі. Вони співпрацюють з Адептус Механікус лише для технічного обслуговування своїх машин.

Інші присягнули Омнісії та Культу Механікус — це Квестор Механікус або Лицарі Механікус. Вони теж захищають людство, але при цьому підкоряються директивам Марса.

Існують також Вільні Клинки — вигнанці, останні представники занепалих родів або лицарі без дому. Ці самотні мандрівники продовжують боротися за Імперіум, але їхні машини й особистості часто несуть сліди забуття: старе обладнання, відсутність догляду чи незвичні психічні риси, пов’язані з машинним духом.

Попри різницю в походженні та обов’язках, всі лицарські світи, що присягли Імперіуму або Адептус Механікус, поділяють ключові організаційні принципи. Керують ними благородні доми, які клянуться у вірності правителю планети — високому монарху (Квестор Імперіаліс) або принцепсу (Квестор Механікус). Вони підтримують феодальну систему: піддані працюють на користь Лицарів, а ті захищають їх від викрадень ксеносами, атак мутантів та єретиків.

Життя лицарських світів сповнене традицій, протоколів і ритуалів, що накопичувались тисячоліттями. Часто дворяни охоче йдуть на війну, щоб хоч на час втекти від цих обтяжливих церемоній. І хоча іноді трапляються міжусобні війни чи поєдинки честі, у скрутні часи лицарські світи завжди готові стати на захист Імперіуму.

Відомі класи Лицарів

Кожен лицар — це індивідуальність. Він має власне ім’я, геральдику та славетну історію, що передається від покоління до покоління в Лицарських Домах. Крім того, всі лицарі поділяються на класи.

Лицарі-Квесториси

Клас «Квесторис» — Лицар стандартного типу, найпоширеніший до 42-го тисячоліття. Озброєння залежить від модифікації: зазвичай це зброя дальнього ураження та ланцюговий меч «Жнець» або перчатка «Громовий удар». Додатково Лицарі мають важкі стаббери, вогнемети й мельта-знаряддя, а на броні можуть бути встановлені спарені автопушки «Ікарус», ракетні установки «Штормовий спис» або «Залізний шторм».

Типи Лицарів-Квесторисів:

• «Паладин».

Найпоширеніший тип. Пілот може зруйнувати ворога шквалом вибухів, але більшість віддає перевагу ланцюговому мечу «Жнець», цінуючи бій лицем до лиця. Броня «Паладина» мало відрізняється від стародавніх екзоскелетів перших колоністів, лише вручну оздоблені плити додають їй унікальності.

• «Мандріник».

Модифікація на базі «Паладина» з термальною гарматою, що миттєво випаровує броню супротивника. Використовується проти важкої техніки та величезних ксеносів. «Мандріник» агресивні, витривалі й часто мають значний бойовий досвід, який формує їхній жорстокий характер.

• «Магера».

Рідкісний Лицар, витвір забутих технологій Механікус. Його броня містить реліктові пристрої, від ремонтних автосимулякрів до майже непробивного іонного щита. Використовується для штурму найукріпленіших позицій, витримує вогонь противника і швидко самовідновлюється.

• «Стірікс».

Спеціалізований на знищенні піхоти та техніки. Гравітонна гармата придавлює ворогів до землі, а промені радіаційного очищувача спалюють живу силу. Машинний дух цих Лицарів часто змінює характер пілотів у бік жорстокості, через що їх уникали консервативні доми. У родинах Механікус «Стірікс» цінується за непохитну відданість та здатність виконувати найбільш відповідальні та навіть неоднозначні завдання.

• «Бравий».

Спеціаліст ближнього бою. Пілоти агресивні, прагнуть проявити себе у славних битвах. Озброєння: рукавиця «Удар Грому» та ланцюговий меч «Жнець». Вони відмовляються від далекобійних гармат на користь рукопашного бою, здатні розривати ворогів і часто ведуть авангард.

Лицарі-Церасти

Клас «Цераст» — прадавні лицарські машини часів Єресі Хоруса. Вони значно відрізняються від пізніших моделей: вищі, швидші й маневровіші, з рухливішими руками для складної рукопашної зброї — списів, щитів і клинків. На відміну від сучасних Лицарів, Церасти майже завжди орієнтовані на ближній бій і рідко мають допоміжне дистанційне озброєння. Це машини, створені не стільки для оборони, скільки для завоювання й нищення.

Основні типи Церастів:

• «Копійник».

Найвідоміший вид Церастів. Значно швидший і спритніший за важкіші моделі на кшталт «Паладина» чи «Мандріника». Озброєний іонною рукавицею та шоковим списом, він ідеально підходить для дуелей і стрімких проривів. Його часто обирають найзапальніші дворяни, які прагнуть першими вступити в бій і зійтися з ворожими чемпіонами.

• «Кастигатор».

Створений для боротьби з ворогом, який значно переважає числом. Оснащений болтерною гарматою типу «Кастигатор» і силовим клинком, здатним розсікати навіть легку бронетехніку. Він винищує піхоту шквалом мас-реактивних снарядів і славиться стійким машинним духом. Такі машини зазвичай довіряють досвідченим і дисциплінованим пілотам, які здатні тримати стрій і підтримувати союзників.

• «Ахерон».

Машина страху і тотального винищення. Озброєний для випалювання позицій ворога та очищення територій вогнем, він символізує безжальність дому. Пілоти рідко обирають його добровільно: машинний дух цих обладунків сповнений спогадів про жорстокі розправи. Керувати «Ахероном» можуть лише воїни зі сталевою волею — або ті, кого приваблює сама жорстокість війни.

• «Атрапос».

Один із найрідкісніших і наймогутніших Церастів, яких створили під прямим наглядом магосів Механікус. Його розробили під час раннього Великого хрестового походу як спеціалізовану машину для знищення конструкцій єретиків і ксенотехніки. «Атрапоси» застосовують лише за наказом синодів світу-кузні. У виняткових випадках їх передають лицарським домам за великі заслуги. За легендами, їхні машинні духи сповнені холодного, всепоглинального голоду, і пілоти таких машин особливо ризикують втратити розум.

Лицарі-Домінуси

Клас «Домінус» — важкі Лицарі вогневої підтримки. Оснащені подвійним плазмовим ядром, вони здатні живити величезні системи озброєння, не втрачаючи іонного щита. За потреби щит можна посилити, щоб прикривати союзників поруч.

Крім основних гармат, Домінуси мають чотири мельта-знаряддя, ракетні установки та допоміжні гармати на броні. Найпоширеніші варіанти — «Кастелян» і «Валіант», що виконують роль мобільних фортець на полі бою.

Лицарі-Акасти

Акасти — надважкі Лицарі часів Єресі Хоруса, створені для прориву оборони та знищення укріплень.

• «Астерій».

Машина прориву, що придушує ворога нищівною вогневою міццю та розбиває оборонні лінії.

• «Порфіріон».

Найбільший і найважче озброєний серед Лицарів, майже на рівні титана. Повільний, але надзвичайно потужний. Він здатен знищувати найміцніші цілі й становить загрозу для будь-якої армії.

Лицарі-зброєносці

Клас «Зброєносець» — найменший серед Лицарів. Він приблизно у півтора раза менший навіть за «Квесторис». Але, попри розмір, вони залишаються серйозною бойовою силою.

Їхні пілоти зазвичай не належать до вищої аристократії: це молодші родичі шляхетних домів, позашлюбні нащадки або простолюдини, що проявили себе. У бою вони підтримують старших Лицарів — прикривають фланги, відволікають вогонь або супроводжують наступ. Їм може бракувати досвіду, проте вони чудово компенсують це ентузіазмом проявити себе.

Звання та титули в родині лицарського дому за часів Великого хрестового походу та Єресі Хоруса

Аристократи лицарських родин, яких традиційно називають «нащадками», — це воїни з власними літописами битв, традиціями та славою предків, яку вони не мають права зганьбити. Родини налічують багато нащадків — від аспірантів, що лише нещодавно отримали право керувати власними обладунками й марять майбутньою славою, до мартіалів — досвідчених бійців лінійного строю та командування дому, які вже заслужили командирські звання й увійшли до легенд.

Сенешаль

Військові традиції та аристократичні закони лицарських домів вимагають суворої ієрархії, і на її вершині стоїть сенешаль. Зазвичай цей титул носять або командувач сил дому, що вирушили в похід, або володар твердині на рідному лицарському світі. Щоб здобути таку владу, Лицар має проявити себе як у поєдинках і тактичному командуванні, так і в складній династичній боротьбі.

Лорд-нащадок

Так називали старших командирів Рицарів-квесторісів у період Великого хрестового походу. Формально вони могли носити титули графів, маркграфів, тенів або інші місцеві звання, але на полі бою підпорядковувалися сенешалю. Кожен із них — загартований ветеран, що здобув свій пост не лише завдяки походженню, а й кров’ю та вогнем. Їхні заслуги відомі всім підлеглим і символічно відображені на броні — як виклик кожному ворогові.

Прецептор

Іноді нащадок виявляє особливу схильність до технологій і проводить час у навчанні при дворі, не забуваючи про свій ранг. Ставши ветеранами, такі Лицарі перетворюються на наставників аспірантів, навчаючи їх не лише володінню зброєю, а й розумінню меж між людиною та машиною. Прецептори мають доступ до складного авгурного та ауспік-обладнання й можуть координувати сили дому в бою.

Дуелянт

Архаїчне звання з часів, коли лицарські доми вели міжусобні війни. У разі неминучої битви дуелянт ставав не просто чемпіоном, а останньою надією дому — присягаючи знищити найкращих воїнів ворога, навіть ціною власного життя. У період Єресі Хоруса ця відчайдушна традиція знову набула актуальності.

Вільний Клинок

Вільні Клинки — це Лицарі-мандрівники без сюзерена й присяги. Серед них є вигнанці, шукачі слави, останні вцілілі представники знищених домів або ті, кого вабить нескінченний гуркіт війни. Багато з них приєдналися до Великого хрестового походу, воюючи на безлічі світів в ім’я великої справи Імператора.

Нащадок-мартіал

Також відомі як «банери», ці Лицарі становлять ядро лінійного строю дому. Досвідчені воїни, вправні у володінні своїми грізними машинами війни.

Нащадок-аспірант

Лицарська родина — це насамперед воїнський рід. Юнаки й дівчата з ранніх років проходять суворе загартування в боях. Навчання небезпечне, але необхідне для збереження могутності дому. Лише найвідчайдушніші битви змушують родину ризикувати всіма аспірантами одразу, тож між молоддю часто спалахують запеклі суперечки за право вийти на поле бою.

Нащадок-долорус

Титул «долорус» у давній мові означає «жахливий» або «скорботний». Його надають найуславленішим мисливцям на мегахижаків лицарських світів і безжальним убивцям. Згодом значення розширилося: так стали називати й тих, хто став залежним від битви й не уявляє життя поза бронею. Дехто вважає їх безумцями, але в бою вони — руйнівна сила.

Нащадок-улан

Найгарячіші та найзапальніші Лицарі. У бою вони прагнуть стрімкої перемоги, полюбляють швидкі маневри та ближній бій. Досвідчені командири використовують їх як розвідників, рейдерів або флангові сили.

Нащадок-арбалетник

Майстер дальнього бою, що повністю розкриває вогневу міць свого Лицаря. Арбалетники знищують важке озброєння ворога, прикриваючи союзників від наземних і повітряних загроз.

Відомі Лицарі

За кожним титанічним кроком Імперського лицаря стоїть не лише міць стародавніх технологій, а й особиста доля пілота, честь його Дому та незліченні обітниці, скріплені кров’ю. Поговорімо про найбільш відомі машини, чиї імена стали легендами на полях битв по всій Галактиці.

• «Апсинтос» (Дім Вироніїв).

Лицар-цераст класу «Списник», пілотований Елсбет Ворр. В засідці у вулику Іліум машина змогла повалити титан класу «Розбійник» зрадницького Легіо Темпестус. Попри велич перемог, доля пілота та його обладунків після руйнування вулика залишається невідомою.

• «Артемісія» (Дім Вироніїв).

Лицар-квесторіс класу «Паладин» під керуванням нащадка Ясстана на прізвисько Тричі Убитий. Машина пройшла крізь запеклі бої на супутниках Сагаті X та брала участь в обороні вулика Уллан. Геральдика «Артемісії» є справжньою книгою звитяг: три червоні діагональні смуги символізують тяжкі поранення пілота, а знак укріпленої вежі увічнює пам’ять про героїчну оборону твердині Злих Вітрів.

• «Горнило Просвітлення» (Дім Герметика).

Лицар-цераст класу «Ахерон», що належав магістру Тенусу Апео. Під час оборони Мезоа ця машина одним ударом ланцюгового кулака випатрала обладунок зрадника Сируса Аркена. Особливістю «Горнила Просвітлення» є відсутність особистої геральдики пілота: весь корпус вкритий символами Механікум, що підкреслює повне підпорядкування дому інтересам світу-кузні.

• «Орфеон» (Дім Герметика).

Лицар-цераст класу «Магера». Цей обладунок вважається водночас священним і фатальним, адже багато пілотів гинули в ньому в мить своєї найбільшої слави. Ієрархи Герметики вірять, що дух загиблого лицаря зливається з машиною та возноситься до Омніссії. Його знамена прикрашають символи Сидонських Протоколів і «вічного полум’я» Мезоа.

• «Радамант» (Дім Атраксів).

Важкий лицар-квесторіс класу «Стірикс». Трон цієї машини був осквернений малефічними духами, що робило керування нею справжнім випробуванням. Під час відступу сил зрадників «Радамант» знищив чотирьох ворожих лицарів, перш ніж був розірваний лоялістами. Його геральдика — три кинджали та клеймо світу-кузні Циклотрат — свідчила про підлегле становище дому Атраксів.

• «Скорботний Світанок» (Дім Орлакків).

Лицар-квесторіс класу «Паладин», пілот — Раваель Орлакк. Створений після возз’єднання Темної Гавані з Імперіумом, цей лицар служив разом із легіоном Кривавих Ангелів. Його геральдика із зображенням мантикори та світло-фіолетово-чорними барвами символізує вічну ніч рідного світу. Особисті ініціали пілота підкреслюють шляхетну стриманість і традиції дому.

• «Втамування Печалі» (Дім Ворнгеррів).

Стародавній лицар-цераст класу «Ахерон», реліквія герцога Сорвака Бейвенвульфа. Машина несе емблему Білих Шрамів — знак давнього бойового братерства. Синій звіриний кіготь на щиті нагадує про перемогу над ксено-надрозумом, а зубчасті елементи геральдики свідчать про те, що Ворнгерри колись підкорили та поглинули суперницькі дворянські двори.

• «Непентес» (Дім Ворнгеррів).

Лицар-цераст класу «Кастигатор», що належав Уласу Карну — вірному охоронцю герцога Сорвака. Машина майже ніколи не відходила від «Втамування Печалі», виконуючи роль сталевого щита свого володаря. Біла смуга з мечем на корпусі — знак поранення, отриманого під час виконання обов’язків особистого охоронця.

• «Обпалений Лицар» (Вільний Клинок).

Самотня постать Діроса з дому Камата. Дізнавшись про злочини батька, він випалив геральдику свого дому в лаві вулкана й став Вільним Клинком. Коли налетів «Червоний Waaagh!», цей хлопець уже не грав за правилами. Він діяв як привид: виринав із самого пекла, з диму та вогню, і просто розмазував орків по землі. Найцікавіше, що ним рухала не висока вірність Імперіуму чи пафосні лозунги. Ним керувала дика жага помсти та голос мертвого брата, чия свідомість якимось дивом застрягла в мізках Трона Механікум і постійно шепотіла до пілота. Дірос таки вистежив свого батька і прикінчив його прямо посеред бойовища.

Взагалі, кожна така машина — це не просто купа заліза для вбивства. Це наче жива пам'ять, що тягне за собою крізь століття всі старі присяги, забуті перемоги та особисті драми пілотів. І кожен такий Лицар — це лише мазок на велетенському полотні легенди про те, як людство з останніх сил тримає стрій, коли навколо вже давно панує непроглядна темрява.

Відомі битви, кампанії та події

Літопис Лицарських домів — це не просто список дат, а нескінченна історія про те, як люди ставали героями в найтемніші часи. Від того моменту, як перший сталевий велетень ступив на ґрунт дикої планети, і до масштабних розбірок із демонами, кожна сторінка цієї історії просякнута кров’ю пілотів і вірністю Омнисії.

• М15–25 (Золота Ера). Людство на піку своєї могутності. Завдяки СШК та варп-стрибкам колонії розростаються по всій галактиці. Саме тоді й з’явилися перші лицарські світи — фундамент майбутньої шляхти.
• М25–30 (Ера Розбрату). Галактику накриває хаос, і лицарські планети на тисячі років опиняються в повній ізоляції. Вони виживають самі, як можуть, поки навколо руйнуються цілі імперії.
• М30 (Новий союз). Імператор нарешті добирається до Марса. Техножерці бачать у ньому втілення свого бога — Омнисії. Цей союз Терри та Марса змінив усе.
• 850.М30. Знакова подія. Експедиція знаходить Кризис — перший лицарський світ, який повернули в лоно людства. З цього моменту почалося велике «збирання земель».
• М30 (Епоха бізнесу). Механікум швидко зметикували, що до чого, і почали масово підписувати торгові договори з Лицарями. Поруч із найбагатшими на ресурси планетами виростають гігантські світи-кузні.
• М30–31 (Великий похід). Експансія йде повним ходом. До Імперіуму додають ще понад сотню лицарських світів. Кожен такий дім стає потужним кулаком у руках людства.
• М31 (Зрада). Перший ніж у спину. Правителі Молеха, дім Девайнів, продалися Хаосу. За ними посипалися й деякі інші доми, що стали на бік зрадників.
• 014.М31. Імператор прикінчив Хоруса, поставивши крапку в Єресі, хоча ціна цього була жахливою.
• М31 (Час розплати). Ті, хто лишився вірним присягам, не стали сидіти склавши руки. Почалися довгі та криваві кампанії помсти. Лояльні лицарі методично полювали на кожного зрадника, який насмілився зганьбити честь свого ордена.
• M31. Лицарські доми, що лишилися вірними, розпочинають кампанії помсти проти тих, хто перейшов на бік Хаосу.
• 544.M32. Waaagh! орків знищує всі лицарські доми на планеті Ворінт. Двічі лунає Дзвін Втрачених Душ.
• 529.M33. Демонічне вторгнення, що охопило три сектори, зупиняють три лицарські доми на чолі з домом Террін. Демон Блоротракс присагається помститись дому Террін.
• 104.M36. Дванадцять лицарських домів під супроводом Адептус Механікус вирушають у систему Цеп Мортан. Протягом великого походу знайдено численні давні технології.
• 112.M41. Імперіум встановлює перший контакт із лицарським світом Краг, який дві тисячі років був відрізаний потужним варп-штормом.
• 131.M41. Вперше за три тисячі років дім Хокшрауд не відповідає на заклик до війни.
• 230.M41. Лицарі дому Тараніс борються з демонічним вторгненням на Тарсок V. Попри великі втрати, вони знищують Великого Нечистого та зупиняють навалу.
• 246.M41. Лицарі дому Ворона знищують Waaagh! орочого воєводи Смогбелчі на Вогняних Рівнинах планети Вот.
• 249.M41. У заплутаній «Війні честі» верховні королі шести лицарських домів б’ються між собою за титул Лорда Зірок Секстанта. Попри наказ Вищих Лордів Терри припинити безглузде протистояння, війна триває.
• 559.M41. Головні лицарські доми Скуптіуму VII майже знищені під час масштабного вторгнення зеленошкірих. Лише герої найменшого дому, Чорного Черепа, стримують орків і зрештою повертають планету.
• 572.M41. П’ять лицарських домів на чолі з домом Ворона та дюжина вільних клинків зупиняють механізовані орди Waaagh! Глуттока. Фінальна битва відбувається на світі-кузні Бластум. Греван, Залізний Герцог, знищує стомпу Глуттока мечем «Жнець».
• 632.M41. Під час Яладріанського хрестового походу дім Кадмів висаджується на болотистому світі Налібраксис II. Потрапивши в засідку Тисячі Синів і демонічних машин, лицарі гинуть. Дім Кадмів складає присягу помсти.
• 993.M41. Лицарі-«Мандрівники» дому Гріффіт допомагають евакуювати Йорвіт перед навалою тиранідів флоту-вулика Кракен. Вони залишають планету останніми, за хвилини до її знищення разом із численними ксеносами.
• 757999.M41. Імперія Тау атакує світ-вулик Агреллан. Прибуття дому Террін стримує наступ, але планету зрештою втрачено.
• 995999.M41. Починається 13-й Чорний хрестовий похід Абаддона Руйнівника. Дюжина лицарських домів вирушає укріплювати Кадіанські Врата.
• 012.M42 (приблизно). Битва за Парменіон під час Чумних воєн.

Доля Імперських лицарів невіддільно пов’язана з виживанням усього людства. Кожна згадана дата — це нагадування про те, що поки крокують Благородні у своїх залізних тронах, темрява навколо Імперіуму ніколи не стане абсолютною.