Сили Хаосу: огляд фракцій Chaos Space Marines та їхній вплив

Навігація

1. ➡️ Історія
2. ➡️ Відомі події, битви та кампанії
3. ➡️ Легіони-зрадники
4. ➡️ Озброєння та обладунки космодесантників Хаосу
5. ➡️ Відомі космодесантники Хаосу

 

Космодесантники Хаосу, яких також називають Зрадницькими десантниками, Ренегатами або Єретиками Астартес, — це колишні космодесантники Імперіуму Людства, що зреклися служби Імператору Людства й присвятили себе Хаосу задля досягнення власних цілей.

Найчастіше такі спотворені Астартес походять із дев’яти первісних Легіонів Зрадників, які виступили проти Імператора під час Єресі Хоруса. Водночас серед них є й представники орденів космодесанту, створених уже після завершення Єресі, які згодом стали ренегатами.

Під час Єресі Хоруса — нищівної громадянської війни в Імперіумі, що розколола 18 відомих легіонів космодесанту, — утворилися два ворожі табори. Перший складався з лоялістів, які залишилися вірними Імператору та Імперіуму. Другий — із легіонів зрадників, чиї воїни присягнули чотирьом Руйнівним Силам Хаосу, віддавши їм свої душі.

Частина зрадників служила всім чотирьом Темним Богам одночасно — цій формі поклоніння дали назву Нерозділений Хаос (Chaos Undivided). Інші ж присвячували себе лише одному з Руйнівних Богів. Зрадницькі легіони очолював Воєначальник Хорус — примарх Імперіуму, колись найвірніший друг, син і радник Імператора. Однак, спокушений обіцянками та брехнею Темних Богів, а також власними амбіціями й вадами, він став на шлях зради.

Плоть і силова броня хаоситських космодесантників під впливом енергій Варпу часто спотворюються й набувають моторошних, нелюдських форм. Їхні тіла змінюються, відображаючи нову сутність і відданість темним силам.

Хаоситські десантники воюють за те, що колись було їм заборонене як аскетичним слугам Імператора та самовідданим захисникам людства: за насолоду, багатство, руйнування і, понад усе, за владу — право панувати над іншими людьми в ім’я Богів Хаосу. Усіх Єретичних Астартес об’єднує невгамовний голод влади. Спершу їхні прагнення мають конкретну мету, проте з часом перетворюються на всепоглинальну одержимість. Темні Боги здатні щедро винагороджувати своїх смертних послідовників за криваві діяння, що служать їхній волі, але їхні дари примхливі та небезпечні.

Зрештою, кожен хаосит прагне безсмертя — піднятися до такого рівня благословення, щоб стати Демонічним Принцом. Проте на кожного, кому це вдається, припадають сотні невдах, спотворених до невпізнання й перетворених на жалюгідних породжень Хаосу — так званих Chaos Spawn.

Історія

Почалась історія Chaos Space Marines, коли Хорус, Воєначальник імперських сил і примарх XVI Легіону — «Місячних Вовків» (згодом перейменованих на «Синів Хоруса» на знак його особливого статусу серед братів-примархів), — піддався розтлінню Хаосу. Одержимий прагненням узурпувати владу Імператора, він розпалив галактичну громадянську війну, відому як Єресь Хоруса. Під час Єресі Легіони Зрадників були найпотужнішим підрозділом сил Хаосу. Разом із ними воювали незліченні демони Варпу, людські зрадники з лав Імперської армії, темні техножерці та бойові машини Темного Механікуму, а також культисти Хаосу з усіх куточків галактики.

Після загибелі Хоруса від руки самого Імператора на борту його флагмана «Месний Дух» під час Битви за Терру, що завершила Єресь, рештки дев’яти легіонів-зрадників разом з іншими силами, які стали на бік Хаосу, відступили в регіон галактики, де Варп проривається в матеріальний простір. Там сформувався вічний варп-шторм — Око Жаху.

Через викривлену природу Хаосу та нестабільність часу у Варпі багато з тих самих космодесантників, які повстали понад десять тисячоліть тому, продовжують воювати й нині. Руйнівні Сили дарували їм спотворене безсмертя, прирікаючи на нескінченну війну.

Легіони Зрадників зберегли свої давні назви, за винятком «Синів Хоруса», яких новий лідер — Абаддон Спустошувач, колишній перший капітан «Місячних Вовків» і найближчий соратник Хоруса, — перейменував на Чорний Легіон.

Окрім Хоруса ще двоє примархів-зрадників загинули під час або невдовзі після Єресі — Альфарій (Альфа-Легіон) та Конрад Курц (Повелителі Ночі). Шість інших примархів були піднесені богами Хаосу до статусу Демонічних Принців. До народження Великого Розлому вони рідко безпосередньо втручалися в справи своїх легіонів.

Після Єресі більшість легіонів (за винятком Тих, хто Несе Слово) поступово втратили єдність. Вони розпалися на численні незалежні бойові загони — варбенди, які бились між собою. Їхні ватажки — могутні чемпіони Хаосу — прагнуть особистої слави й надії одного дня стати Демонічними Принцами, здобувши перемогу в ім’я Темних богів.

Через ворожнечу між самими богами Хаосу варбенди, що служать різним покровителям, нерідко вважають одна одну більш гідними мішенями, ніж навіть воїнів Імператора. Саме ця роздробленість заважала Легіонам Зрадників виступити єдиним фронтом проти Імперіуму після смерті Хоруса.

Найближчим до справжньої єдності був момент, коли Абаддон Спустошувач — Воєначальник Хаосу і лідер Чорного Легіону — оголосив один зі своїх Чорних Хрестових Походів. Тоді сили Хаосу тимчасово об’єднуються під знаменами Нерозділеного Хаосу, прагнучи прорвати оборону навколо Ока Жаху та знову рушити на Терру. Абаддон — єдиний після Хоруса чемпіон, здатний, нехай і ненадовго, здобути вірність усіх дев’яти легіонів-зрадників. Загалом він очолив дванадцять таких походів.

Та наймасштабнішим став Тринадцятий Чорний Хрестовий Похід, розпочатий у 999.M41. Він приніс силам Хаосу найбільший успіх з часів Єресі Хоруса. Було знищено фортецю-світ Кадію, а Кадіанську Браму — прорвано. Наслідки цього удару розкололи саму реальність: від Ока Жаху до Аномалії Гадекс простягнувся Великий Розлом — гігантська тріщина, що розділила галактику навпіл. Відтоді війська Хаосу наступають із небаченою силою.

Втім, Імперіум також отримав нову надію — з поверненням примарха Робаута Жиллімана його захисники відродили віру й рішучість.

Попри це Абаддон переконаний, що невдовзі Чорний Легіон та інші слуги Руйнівних Сил знову ступлять на землю Терри. І тоді галактика здригнеться: Темні боги прагнуть скинути Імператора з його Золотого Трону та привласнити душі людства.

Відомі події, битви та кампанії

«Ми ведемо Довгу війну не через порожні слова про обов’язок чи честь. Нас рухає більш чисте почуття — ненависть. У зеніті нашої слави нас зрадили, власний рід вигнав нас. Імена Жиллімана, Дорна, Сангвінія — я їх проклинаю. Імена Хоруса, Пертурабо, Ангрона — їх я шаную та піду за ними до самого кінця. Ненависть підтримувала мене тисячоліттями. Я плекаю її своєю люттю і живлю смертю колишніх братів. І коли настане остання година та Хорус повернеться, Імператора буде скинуто із Золотого Трону, а ми станемо поруч із Хорусом — істинним Імператором Людства».

— Феррос Залізний Кіготь, коваль війни 2-ї гранд-роти Залізних Воїнів

Ось уже десять тисяч років не вщухає Довга війна. З давніх-давен лють космодесантників-зрадників розливаються галактикою, вириваючись із Варпу й знову зникаючи в його безодні. Попри зусилля Інквізиції, що прагне приховати масштаби вторгнень Хаосу й уберегти населення Імперіуму від небезпечних думок, легенди про ці події живуть і передаються із покоління в покоління — серед нерозважливих і сміливців.

Єресь Хоруса

Галактику розриває заколот. Хорус і примархи-зрадники сіють руйнування серед Легіонес Астартес і ледь не повалюють Імператора. Після запеклої боротьби сили Хаосу зрештою відкидають від Терри.

Падіння примарха

Фулгрим, демонічний примарх Дітей Імператора, очолює свою армію гедоністів у наступі проти Ультрамаринів на Фессалі. Серед рожевого серпанку, що знаменує присутність Слаанеш, він вистежує свого брата, примарха Робаута Жиллімана, і змушує його вступити в поєдинок. Хоч Жилліман — видатний воїн, Фулгрим постає перед ним у подобі велетенського змія, сповненого потойбічної сили, з отруєними клинками в кожній із чотирьох рук. Смертельний удар у горло валить Жиллімана, але в останню мить його сини телепортують примарха й поміщають у стазис, рятуючи від неминучої смерті. Протягом наступних десяти тисячоліть він балансує між життям і смертю.

Початок Довгої війни

Охоплені жагою помсти космодесантники Хаосу починають завдавати ударів по Імперіуму з глибин Ока Жаху. Адептус Адміністратум із тривогою відзначає, що з кожним десятиліттям кількість вторгнень невпинно зростає. Довга війна розгорається, і її полум’я охоплює дедалі більше світів.

Прокляття Пертурабо

Демонічний примарх Пертурабо спотворює вісім ритуалів підкорення та обертає їх проти ворогів. Закликавши Нургла, він насичує своє чаклунство жахливою заразою й спрямовує його на світи-кузні. Осквернення проникає в машини, мануфакторуми поступово починають змінюватися.

Розкол

Флот Дітей Імператора, прихований за могутнім психічним щитом, атакує ельдарський світ-корабель Лугганат. Флот ельдарів знищує першу хвилю винищувачів, однак численні десантні шатли хаоситів проривають оборону штучного світу. Після жорсткої абордажної битви на Площі Роздумів встановлюється телепортаційний маяк, що дозволяє провести масовану висадку.

Ельдар швидко закривають пролом, але надто пізно усвідомлюють справжній задум ворога. У центрі площі шум сотні одиниць звукової зброї створюють какофонію, яка резонує і в реальному просторі, і у Варпі. Психореактивні структури світу-корабля не витримують — витончені шпилі ламаються й падають просто на воїнів, що ще продовжують битися внизу.

Червоний світанок над Іріадою IV

Орда Пожирачів Світів валиться на Іріаду IV — укріплену промислову планету на закрайку Ока Жаху. Капітан Ревелліон з ордену Ебенових Лицарів веде своїх братів у бій проти зраджених родичів. Битва стрясає планету, поки з обох боків не залишається менше роти космодесантників. Пожирачам Світів байдуже до втрат, але Ревелліон, зламаний загибеллю більшості братів, складає темну обітницю й вирушає в бій самотужки.

Через кілька годин він виходить із мороку — весь у крові, зі зчервонілим ланцюговим мечем. Його воїни вітають перемогу, коли гине останній Пожирач Світів, але тріумф триває недовго. Одержимий люттю, Ревелліон обертається проти власних братів. Його угода з Кхорном приносить плоди повільно, але невідворотно: місто тоне в різанині. Тих небагатьох мешканців Іріади IV, що вціліли, евакуюють, а планету оголошують втраченою.

Велике Виродження

Після дикої різанини на Упокоєнні Винищувачі остаточно втратили розум. Ті, хто ще намагався триматися, прийшли у фортецю-монастир просити капеланів про покаяння. Але замість спокути вони потрапили в пастку: божевільні наставники затягнули їх у ритуал, що відкрив душі воїнів для демонів Варпу. За одну ніч орден перетворився на зграю одержимих потвор. Тіла викручувалися, а броня зросталася з м'язами, стаючи живим панциром. Назвавши себе Звірами Знищення, ці колишні десантники знову пішли на війну, але тепер їхнім ворогом став сам Імперіум.

Хрестовий похід у Безодню

Коли варп-шторм «Діоніс» прокочується галактикою, його емпірична енергія заражає десятки зоряних систем. Святий Василій проголошує заплямованими не лише мільярди імперських громадян, а й щонайменше тридцять орденів Адептус Астартес. Еклезіархія надає їм вибір: спокутувати провину в Оці Жаху або бути знищеними. Усі без винятку обирають хрестовий похід проти демонічних світів. У варп-розломах одні ордени гинуть або зникають назавжди, інші стають відступниками задля власного виживання.

Найстійкіші повертаються через вісім століть — закривавлені, але незламані. І тоді відкривається страшна правда: їхній обвинувач, святий Василій, сам був слугою Хаосу. Розплата за його зраду настає швидко й невідворотно.

Обосічні Мечі

Агенти Альфа-Легіону проникають у нетрі вуликів Горстанграда — рідного світу ордену Мечів Імператора. Тонко маніпулюючи впливовими бандами та сектами, вони насаджують серед потенційних рекрутів викривлені вірування й закладають у підсвідомість приховані команди. Багатьох із оброблених юнаків бібліарії та капелани відбраковують, проте деяким вдається вступити до ордену. Так з’являється прихована загроза, про яку не підозрюють навіть самі новобранці.

Майже через триста років Альфа-Легіон розпочинає повномасштабне вторгнення на Горстанград. Мечі Імператора стають до бою, але зрадники запускають психологічну атаку, активуючи «сплячі» особистості своїх агентів серед захисників. За лічені години орден розколюється на ворожі фракції, частина яких переходить на бік нападників. Мечі Імператора знищені, Горстанград лежить у руїнах, а запаси геносім’я викрадені. Альфа-Легіон відходить на Східний Край, поповнивши свої лави новими ренегатами.

Перша війна за Армагеддон

Імперські війська на стратегічно важливій планеті Армагеддон намагаються придушити повстання, що спалахнуло одразу на двох континентах. У розпал громадянської війни в систему входить космічний мандрівник (корабель) і виплескує інфернальну орду демонів з Ока Жаху. На чолі пекельного воїнства стоїть демонічний примарх Ангрон і його Пожирачі Світів. Армагеддон-Прайм захлинається в крові.

Завоювання здається неминучим, але Ангрон зволікає, прагнучи притягнути до планети ще більше енергії Хаосу. Цей час дозволяє підійти підкріпленню: Космічні Вовки з Фенріса та 1-ше братство Сірих Лицарів вступають у бій. Попри страшні втрати (майже всі Сірі Лицарі гинуть) Ангрона вдається вигнати назад у Варп.

Падіння Нова-Терри

Сини Жиллімана рятують Нова-Терру від вторгнення тиранідів. Переслідуючи залишки флоту-вулика, загін сержанта Константина виявляє культи генокрадів серед столичної знаті. Керівний клас страчено повністю.

Однак народ, охоплений страхом і люттю, повстає проти своїх «визволителів». Терпіння Константина вичерпується. Він звинувачує Імперіум у тому, що той перетворив його на чудовисько, й зрікається Імператора. Константин обіцяє привести Нова-Терру до кращого майбутнього. Його риторика підкорює маси, військова дисципліна стає основою нового порядку. Стару владу повалено, серед руїн постають статуї Константина Визволителя.

Та запах анархії та кровопролиття приваблює інших слуг Згубних Сил. Манія величі Константина швидко перетворює сектор на арену війни. Повстання вдається придушити лише після того, як Офіціо Ассасинорум ліквідує самопроголошеного тирана.

Бадабська війна

Люфгт Гурон, магістр ордену Астральних Кігтів, проголошує себе Тираном Бадаба та відділяється від Імперіуму. У міжсистемну війну, що триває одинадцять років, втягнуто понад десять орденів Адептус Астартес. Попри поразку й тяжкі рани, Гурону вдається втекти до Мальстріму.

Ваксхаллійський геноцид

Ренегати з банди «Очищення» спрямовують свою ненависть на квітучий імперський світ Ваксхаллія. Планету охоплюють хвороби й голод. За один місяць гине щонайменше 14 мільярдів мешканців.

Загнаний вовк

Інквізитор Пранікс збирає п’ять великих рот Космічних Вовків, 301-й Кадійський та 14-й Талларнський полки, щоб відбити дев’ять Пустих світів системи Ластраті у Червоних Корсарів. Десантні капсули пробивають порослу поверхню світів, війна прокочується тунелями, що з’єднують їхні надра. Гурон Чорне Серце обирає ідеальний момент й обвалює частину тунелів, ізолюючи й знищуючи значну частину імперських сил. Обидві сторони зазнають жахливих втрат, а вторгнення завершується хаотичним відступом.

Черепи для Трону Черепів

Рогакс Кривава Долоня з Пожирачів Світів, зібравши безліч людських черепів, присягається здобути череп воїна кожної раси галактики. Із появою тиранідів його «робота» набуває нового розмаху. Кинувшись на Східний Край, він перехоплює флот-вулик Кракен і, радіючи різноманіттю трофеїв, стягує з ксеносів криваву данину.

Велике Пробудження

Імперіумом прокочується хвиля психічної активності, пробуджуючи латентні здібності псайкерів по всій галактиці. Зворотна хвиля роздирає простір сотнями варп-розломів. Безліч світів гине під натиском демонічних вторгнень. Тисяча Синів з’являються в небаченій кількості — психічний апокаліпсис триває.

Сини Мальстріму

Армада космодесантників-єретиків виходить із Мальстріму разом із більш ніж тридцятьма космічними мандрівниками, зараженими демонами. Флот ставить на коліна системи Чогорис, Келас і Сессек, захоплюючи їхні космічні шляхи.

Падіння Віламуса

Після серії виснажливих атак фортеця-монастир Мандрівних Десантників перетворилася на напівпорожню оболонку — на захисті стін лишилася лише одна рота. Гурон Чорне Серце, не бажаючи ризикувати своїми людьми даремно, відправив союзних Повелителів Ночі, щоб ті, мов тіні, пробралися в тил і вимкнули силові щити разом із лазерними установками цитаделі.

Щойно оборона «осліпла», з орбіти прямо в серце фортеці телепортувалися термінатори Хаосу. Поки ці залізні м’ясники трощили Апотекаріон, сам Гурон особисто потрошив сховища, викрадаючи найцінніші реліквії ордену. Захисники, затиснуті в кільце, просто фізично не могли стримати цю лавину. У результаті Червоні Корсари пішли так само зухвало, як і з’явилися, забравши із собою майже все геносім’я Мандрівних Десантників. Цим вони не просто виграли битву, а винесли всьому ордену смертний вирок, прирікши його на довге та болісне згасання.

Легіони-зрадники

Від часів Єресі Хоруса легіони-зрадники залишаються заклятими ворогами людства. Після втечі до Ока Жаху з ними сталися дивні та жахливі зміни. Проте навіть сьогодні ці вбивці далекі від каяття, переконані, що йдуть шляхом до вічної слави.

Для Імперіуму стародавні події Єресі Хоруса давно стали легендою, а прості люди майже нічого не знають про буремні дні заснування своєї держави. За 10 000 років людство майже забуло жахи війни, коли Хорус ледь не підкорив його в ім’я Хаосу. Насправді детальні відомості про всю жорстокість Єресі збереглися лише в інквізиторів Ордо Маллеус і, можливо, у пам’яті самого Імператора.

Однак час в Оку Жаху тече інакше. Багато тих, хто колись славив богів Хаосу під стінами Імператорського Палацу, живі й донині. Поразка гнітить їх, як рак, а ненависть до Імперіуму палає так само сильно, як і раніше. Колись зв’язані честю та обов’язком космодесантники перетворилися на цинічних і жорстоких розбійників, що прагнуть зруйнувати все, що раніше оберігали. Для зрадницьких легіонів Єресь Хоруса — не далека і забута епоха, а славетна війна, яку вони яскраво пам’ятають, війна, яку вони продовжують вести.

Дев’ять легіонів-зрадників часів Єресі Хоруса:

Назва	Примарх	Первісний рідний світ	Нова оперативна база	Спеціальний загін	Покровитель
Діти Імператора	Фулгрим	Кемос	Невідомо	Шумові космодесантники	Слаанеш
Залізні Воїни	Пертурабо	Олімпія	Медренгард	Поборники Хаосу / Облітератори	Хаос Неподільний
Повелителі Ночі	Конрад Кюрз	Нострамо	Невідомо	Раптори	Хаос Неподільний
Пожирачі Світів	Ангрон	Нуцерія	—	Берсерки	Кхорн
Гвардія Смерті	Мортаріон	Барбарус	Чумна Планета	Чумні космодесантники	Нургл
Тисяча Синів	Магнус	Просперо	Планета Чорнокнижників	Чаклуни / Големи	Тзинч
Сини Хоруса / Чорний Легіон	Хорус	Хтонія	—	—	Хаос Неподільний
Ті, що Несуть Слово	Лоргар	Колхіда	Сикарус	Темні апостоли / Одержимі космодесантники / Культисти Хаосу	Хаос Неподільний
Альфа-Легіон	Альфарій	Невідомо	Невідомо	Культисти Хаосу	Хаос Неподільний

Процес створення нових космодесантників Хаосу все ще проводиться: звичайну людину перетворюють на суперовоїна шляхом імплантації нових органів із супровідною психологічною та хімічною обробкою. Цей процес надзвичайно жорстокий і відрізняється від акуратної та методичної програми орденів Адептус Астартес. Кандидатів набирають із рабів і полонених, захоплених у набігах на імперські світи.

Озброєння та обладунки космодесантників Хаосу

Відрізані від промислових потужностей Імперіуму, космодесантники Хаосу змушені самостійно забезпечувати себе, зизвичай через піратство та мародерство. Як наслідок, їхнє озброєння та спорядження — це химерне поєднання стародавніх і відносно нових моделей обладнання, викрадених під час рейдів. До цього додаються божевільні винаходи Варпу. І все це просякнуте руйнівною силою самого Варпу, відображає темну душу космодесантників-єретиків.

Зброя

Озброєння космодесантників Хаосу мало відрізняється від лоялістського, адже його розробляли на століття. Основним є болтер різних модифікацій, деякі екземпляри налічують понад 10 000 років. Підрозділи, що віддають перевагу ближньому бою, озброюються болт-пістолетами, ритуальними ножами, ланцюговими мечами чи сокирами.

Однорідності серед загонів майже немає: чітка організація колишніх легіонів та орденів залишилася лише в історії. Замість сержантів космодесантники Хаосу йдуть за найбільш відчайдушними, сильними та безжальними товаришами, прагнучи заслужити прихильність божественних покровителів і стати могутніми чемпіонами. Їхнє спорядження може охоплювати трофейну зброю або загадкові артефакти, що збереглися ще з часів Єресі Хоруса.

Обладунки

Під час Єресі Хоруса силові обладунки типу «Хрестовий похід» поступово зникали з арсеналів легіонів, поступаючись місцем удосконаленим моделям. Проте у жорстоких боях обидві сторони змушені були знову звертатися до старих комплектів, щоб компенсувати втрати та замінити пошкоджені деталі.

Силові обладунки легіонів-зрадників теж не нові. Пластини часто випнуті, а не гладкі, як у пізніших моделях. Зовнішні силові кабелі переплітаються з венами та сухожиллями власника, а багато космодесантників прикрашають свою броню гребенями, рогами, ланцюгами з черепами та шипами.

Обладунки новоспечених зрадників зазвичай залишаються майже недоторканими, крім осквернених або стертих символів вірності Імператору. Часто броня змінюється під тривалим впливом Варпу: на ній можуть виростати хребти чи кісткові гребені, пластини покриватися лускою або набувати мерехтливих спалахів енергії.

Відомі космодесантники Хаосу

Серед мільйонів єретиків виділяються ті, чиї імена стали синонімами жаху для всього Імперіуму. Вони — втілення волі темних богів, кожен з яких пройшов шлях від шляхетного захисника людства до величного монстра, що мріє спалити Терру.

• Абаддон Спустошувач. Колишній капітан 1-ї роти легіону Синів Хоруса, а нині Воїтель Хаосу та одноосібний лідер Чорного Легіону, що веде нескінченні Чорні хрестові походи проти Імперіуму.
• Аріман Вигнанець. Колись головний бібліарій Тисячі Синів, а тепер — наймогутніший чорнокнижник та верховний чемпіон Тзінча, засліплений пошуками заборонених знань.
• Люцій Вічний. Колишній капітан 13-ї роти легіону Дітей Імператора, який став головним чемпіоном Слаанеша. Його неможливо вбити остаточно, бо він відроджується в тілі того, хто відчув гордість за перемогу над ним.
• Тифус Мандрівник. Колись капітан 1-ї великої роти Гвардії Смерті, а зараз — носій Вулика Руйнації та найсильніший обранець Нургла.
• Харн Зрадник. Колишній капітан 8-ї роти Пожирачів Світів. Він став втіленням люті Кхорна, не розрізняючи у битві ні друзів, ні ворогів.
• Ейдолон. Колись лорд-командувач Дітей Імператора, а тепер могутній лорд Хаосу та чемпіон Слаанеша, чий голос здатен розривати ворогів на шматки.
• Фабій Байл. Колишній головний апотекарій Дітей Імператора. Зараз він — божевільний геній і «Прабатько», що проводить жахливі експерименти над плоттю, не визнаючи жодних богів.
• Гурон Чорне Серце. Колись магістр ордену Астральних Кігтів, а нині кривавий тиран і повелитель піратів-відступників, відомих як Червоні Корсари.
• Кранон Немилосердний. Колишній магістр Багряних Шабель, який через прокляття Кхорна перетворився на лідера Багряної Різанини, несучи смерть усім, хто трапляється на його шляху.

Кожне з цих імен — це окремий шрам на тілі людської цивілізації. Ці лідери є живим доказом того, що навіть найвеличніші герої можуть перетворитися на найгірших катів. Поки вони існують, війна за виживання Імперіуму не скінчиться ніколи, адже їхня жага влади та помсти підживлюється самою енергією Варпу.