Саламандри Salamanders: майстри вогню і металу

Навігація

1. ➡️ Історія
2. ➡️ Народжені у вогні
3. ➡️ Єресь Хоруса
4. ➡️ Відомі битви й кампанії
5. ➡️ Чисельність легіону (перед Єресю Хоруса)
6. ➡️ Структура легіону та війська Саламандр
7. ➡️ Бронетанкові сили легіону
8. ➡️ Організація ордена
9. ➡️ Відомі Саламандри

 

Саламандри (англ. Salamanders) — XVIII із початкових двадцяти легіонів космодесанту та нині один із найславетніших орденів Адептус Астартес у Warhammer 40000. Раніше легіон мав назву «Драконячі воїни», тоді як підрозділи Імперської Армії неофіційно називали їх «Безстрашними».

Саламандри уособлюють незламне почуття обов’язку, загартоване мов на ковадлі. Вони відомі як видатні майстри-ковалі, а також як воїни з безкомпромісною честю. Орден завжди готовий до важкої праці й самопожертви, вступаючи в бій із найкращою зброєю та обладунками, які часто викувані власноруч самими Саламандрами.

Робочі інструменти вони перетворюють на знаряддя війни. Вогнем, металом Саламандри нищать всіх, хто наважується заперечувати Імперську Істину або підривати основи Імперіума Людства. Серед їхніх стратегічних уподобань — максимально інтенсивні або асиметричні бойові дії, бої в замкнених просторах типу «Зони Морталіс», блокадні операції, звільнення й оборона планет, а також захист мирного населення.

Історія

Легіон Саламандр, один із найвідданіших орденів Адептус Астартес, пройшов через одні з найкривавіших подій галактичних воєн. Зраджені, майже знищені, але нескорені, вони заплатили надзвичайно високу ціну за честь і вірність. Попри неодноразову загрозу повного знищення, легіон щоразу відроджувався з попелу війни — міцніший і загартованіший, мов клинки, викувані у кузнях їхнього рідного світу.

Про заснування XVIII легіону відомо небагато. Як і деякі інші протолегіони, він формувався в умовах суворої таємниці за наказом Імператора. Дані про ранні рекрутські бази й перші операції були приховані, а сам легіон входив до вузького кола підрозділів, створених для особливих цілей. Разом із VI та XX легіонами XVIII утворював своєрідний «трилисник» протолегіонів, про які заборонялося говорити відкрито.

Ця секретність породила недовіру серед інших космодесантників, посилену чутками про їхнє походження. Лише після возз’єднання з примархом Вулкан ця підозра зникла, а репутація легіону змінилася.

Поворотним моментом стала атака на Галереї бурі наприкінці Об’єднавчих війн на Террі. Легіон здобув майже неможливу перемогу, але втратив більшість воїнів: із двадцяти тисяч залишилося трохи більше тисячі. Попри це, їх відзначили особливими почестями, а чисельність швидко відновили.

У перші десятиліття Великого хрестового походу Саламандри рідко діяли єдиним фронтом. Їх розподіляли малими контингентами як підкріплення чи авангард для найнебезпечніших операцій — від боротьби з ксеносами до оборони колоній і порятунку мирного населення. Часто вони ставали єдиними космодесантниками на полі бою, беручи на себе командування та найважчі удари.

XVIII легіон рідко обирав поле битви сам, здобувши славу воїнів «останнього шансу». Їхня поява означала смертельно небезпечні бої: прориви облоги, оборону цивільних, відбиття вторгнень. Саламандри не відступали навіть у безнадійних ситуаціях і були готові на будь-яку жертву заради служіння Імперіуму.

Такий безкомпромісний кодекс честі викликав суперечливу реакцію. Одні захоплювалися їхньою відданістю, інші вважали її згубною. Через постійні втрати чисельність легіону довго не могла відновитися. До четвертого десятиліття Хрестового походу постало питання: чи зможе XVIII легіон узагалі вижити.

Народжені у вогні

Примарх Вулкан був знайдений на світі під назвою Ноктюрн — жорстокій планеті смерті, роздираній вулканами, радіацією та руйнівними припливами її супутника Прометея. Світ багатий на рідкісні метали й коштовності, але майже непридатний для життя: нестабільний клімат, мізерна флора та небезпечна мегафауна роблять виживання тут постійною боротьбою.

Попри це, люди Ноктюрна зберегли силу й витривалість. За тисячоліття вони пристосувалися до екстремальних умов, набувши надзвичайної стійкості до спеки, гравітації та космічного випромінювання. Їхнє суспільство, що пережило регрес у Темну Еру, залишалося згуртованим. Місцеві називали свою планету «Ковадлом», адже саме тут характер і воля загартовувалися під час регулярних катастроф періодів, коли вулкани вивергалися, земля тріскалася, а з надр виходили гігантські хижаки.

Немов палаюча комета, немовля Вулкан впало серед мешканців Ноктюрна й було прийняте в родину коваля з поселення Гесіод. Швидко дорослішаючи, він навчався ремесла, полював на чудовиськ і переймав культуру світу. Згодом він став легендарним захисником планети, коли на Ноктюрн почали нападати жорстокі чужинці — темні ельдари, що полювали на людей задля розваги.

Вулкан об’єднав народ і, здобувши славу «Вогненародженого», вигнав загарбників, знищуючи їхню техніку й воїнів власноруч. Сила й незламність зробили його символом захисту, а не завоювання.

Коли Імператор прибув на Ноктюрн, він побачив у своєму синові не тирана і не завойовника, а благородного оборонця, який не прагнув влади. Після випробувань Імператор відкрив йому правду й переконав: його обов’язок — захищати не лише один світ, а все людство. Відтоді Ноктюрн залишився під охороною воїнів легіону Саламандри — синів Вулкана, народжених у вогні та загартованих для війни.

Після того, які Імператор його знайшов, примарх Вулкан ще кілька років не приєднувався до XVIII легіону. Він залишався поруч з Імператором, навчаючись війни, історії та наукам. Вулкан вражав швидкістю мислення, мудрістю й співчуттям — рисами, нетиповими для майбутнього полководця. Він бився разом з Імператором і вдосконалював ремесло в кузнях Марса разом із братом-примархом Феррусом Манусом. Коли настав час очолити легіон, Вулкан був повністю готовий.

Битва за Тарос і возз’єднання

Примарх з’явився в момент найбільшої кризи. XVIII легіон під командуванням Кассіана обороняв колонізовані світи біля Таросського Розлому від орків-мародерів. Інші легіони були зайняті на віддалених фронтах, тож саме XVIII залишився єдиною силою космодесанту в регіоні. Близько 19 000 воїнів цілий рік стримували багатомільйонну орочу орду, евакуювавши населення трьох планет, але зазнавши величезних втрат. Зрештою рештки легіону опинилися в пастці на мертвому світі Антем.

Дізнавшись про їхнє становище, Вулкан вирішив діяти негайно. Він прибув із трьома тисячами новобранців із Ноктюрна, новими кораблями й озброєнням власної розробки. Примарх діяв блискавично: знищивши головний корабель орків та прорвавши облогу, він об’єднався з легіоном. Разом вони розгромили ворога й випалили залишки орди.

Після перемоги воїни XVIII вперше побачили свого генетичного батька. За легендою, вони хотіли впасти на коліна, але Вулкан наказав піднятися, назвавши всіх рівними. Натомість він сам вшанував загиблих і прийняв легіон, уклавши з ним символічний союз: відтепер вони битимуться разом.

Перекування легіону

Після битви Вулкан почав відновлення XVIII. Він об’єднав розпорошені сили, посилив дисципліну й надав легіону нову філософію війни. Повернувшись на Ноктюрн, він зробив його головним джерелом рекрутів і збудував фортецю на Прометеї — штаб і арсенал легіону.

Примарх поєднав імперську військову доктрину з традиціями Ноктюрна, поважаючи досвід терранських ветеранів. Найкращих воїнів він приставив до елітної Похоронної Варти — особистих преторіанців. Для першого командира, Кассіана Война, Вулкан створив унікальний саркофаг-дредноут «Залізний Дракон», щоб той і надалі служив символом легіону.

Оновлений легіон отримав нове ім’я — Саламандри, на честь грізних хижаків Ноктюрна. Ці істоти були символом сили, витривалості та відданості, а їхній образ став тотемом легіону.

Через кілька років Саламандри повернулися до Великого хрестового походу вже як єдина й загартована сила. Хоч їхня чисельність ніколи не дорівнювала найбільшим легіонам, вони здобули славу дисциплінованих і незламних воїнів. Вулкан надав їм мету, мудрість і стриманість, перетворивши колишню лють на контрольовану силу.

Відтоді, коли Саламандри вступали в бій, їхній гнів був не безрозсудним — а невблаганним і нищівним, мов вогонь рідного світу.

Єресь Хоруса

«Криза відкриває істину. Клинок перевіряється лише в бою, вежа — лише бурею. Так само й люди: тільки у страху та руїні видно їхню справжню сутність».

— з «Книги дев’яти криптографів».

Наприкінці XXX тисячоліття людство майже досягло панування в галактиці, але мрія Імператора про повне об’єднання так і не здійснилася. У вирішальний момент Великого хрестового походу його улюблений син, Хорус, підняв заколот. Разом із кількома легіонами він перейшов на бік зрадників та знищив лоялістів у власних рядах.

Саламандри увійшли до складу флоту відплати, відправленого з Терри для покарання заколотників. На воєнній раді примарх Вулкан закликав діяти обережно й не розділяти сили, але його поради не послухали. Саламандри разом із союзниками першими висадилися на Істваан V — і потрапили в пастку.

Зрада на Істваані V

Поки лоялісти тримали плацдарм під нищівним вогнем, друга хвиля флоту раптово відкрила вогонь по них. Чотири легіони, що прибули нібито на підмогу, виявилися зрадниками. Почалася одна з найкривавіших битв Єресі Горуса: герої гинули, а планета потонула в крові. Оточені панівними силами, Саламандри та їхні союзники були майже повністю знищені.

Те, що частині вірних космодесантників узагалі вдалося вирватися з Істваана, вважалося дивом. Багато хто загинув у збитих кораблях або в холоді космосу. Розбиті залишки легіонів розсіялися галактикою, здійснюючи відчайдушні варп-стрибки, тоді як інші відволікали переслідувачів ціною власного життя.

Розбиті, але не переможені

Вцілілі Саламандри опинилися розпорошеними. Дехто намагався дістатися до рідних світів або зв’язатися з іншими частинами легіону, що не брали участі в битві. Інші об’єднувалися з розрізненими загонами союзників і починали власну війну помсти проти колишніх братів.

Легіон більше не був єдиною силою, здатною виступити проти армій Хоруса відкрито. Проте Саламандри продовжували битися у сотнях локальних конфліктів, завдаючи втрат зрадникам і наближаючи остаточну перемогу Імперіуму. Відновлення легіону тривало довго, але терпіння й незламність завжди були їхньою головною силою.

Відомі битви й кампанії

Від моменту свого створення Саламандри ревно захищали людство. За тисячоліття війн вони здобули славу незламних воїнів, а новобранці ордену вивчають напам’ять легенди про подвиги попередників — історії про витривалість у безнадійних битвах і самопожертву заради інших. Ось кілька найвідоміших кампаній Саламандр.

• Штурм Галерей бурі.

Одна з перших кампаній XVIII протолегіону. Майже повністю знищений у бою, він усе ж виконав наказ Імператора й здобув перемогу, що принесла легіону першу славу.

• Седнійська кампанія.

Разом із сімома легіонами Саламандри билися в повній темряві на штучному світі ксеносів на краю Сонячної системи. Перемога повернула людству повний контроль над рідною системою вперше з часів Ери Розбрату.

• Війна в Тарасському Розломі.

Затяжна оборонна кампанія проти орків, під час якої до легіону приєднався їхній примарх.

• Звільнення скупчення Шоксуа.

Разом із Залізними Руками Саламандри очистили систему від орків. Після надзвичайно жорстоких боїв Феррус Манус пожартував, що його рука втомилася від вбивств, на що Вулкан відповів: «Плоть слабка, але діяння вічні». Згодом ця фраза стала девізом легіону Залізних Рук.

• Ібсен / Кальдера (154-4).

Спільна операція з кількома легіонами проти екзодитів і диких племен. З’ясувалося, що частина людей була нащадками викрадених жителів Ноктюрна, які почали поклонятися своїм визволителям. Побоюючись ксенокульту, Вулкан із важким серцем наказав знищити планету разом із населенням. Світ перейменували на Кальдеру й заселили заново, але рішення довго переслідувало примарха.

• Хараатан (154-6).

Кампанія разом із Повелителями Ночі під проводом Конрада Керза. Планету швидко підкорили, однак жорстокість союзників шокувала Вулкана. Коли легіон Керза знищив ціле місто мирних жителів задля залякування, між примархами спалахнула сутичка, що поклала початок їхній взаємній ворожнечі.

• Різанина в Зоні Висадки.

Перша велика битва під час Єресі Хоруса між лоялістами та зрадниками. Саламандри були майже повністю знищені після підступної зради легіонів другої хвилі.

• Завоювання Коронидських Глибин.

Вцілілі Саламандри, що пережили орбітальну битву над Істваан V під час Єресі Хоруса, під проводом Шар’рака Гренна дають свій останній бій зрадникам із легіону Гвардія Смерті на Домініка Мінор.

• Вторгнення на Мезоа.

Невеликий контингент Саламандр обороняє від сил зрадників важливий світ-кузню, що має стратегічне значення для Імперіуму.

• Полювання на Фабія Байла (дата невідома, М31).

Саламандри під проводом примарха намагаються вистежити та покарати безумного апотекарія за злочини проти населення Терри. XVIII легіону вдається наздогнати «Павука» на поверхні світу Арден IX. Вулкан особисто очолює штурм палацу планетарного губернатора разом із Вогняними Зміями, знищуючи сили планетарної оборони та жахливі творіння занепалого апотекарія. Попри це, Байлу вдається втекти у варп на пошкодженому кораблі. Уся створена ним інфраструктура на Ардені IX була спалена Саламандрами за одну ніч.

• Війна вогнів (дата невідома, М36).

Саламандри, ставлячи безпеку мирних жителів вище за догмати Імперського культу, викликають гнів архікардинала Періньо — правої руки тирана Гога Вандира. Саме він оголошує Прометеїв культ єретичним. У подальшій війні п’ять рот Саламандр були вистежені та атаковані на світі Нью Фоллі трьома орденами Адепта Сорорітас за підтримки фанатичних мас вірян. Спочатку захищаючись, Саламандри переходять у лютий контрнаступ, коли жертвами фанатиків стають безневинні мешканці міст-вуликів. Звістка про страту Періньо Інквізицією змушує війська Екклезіархії поспіхом відступити.

• Вогні Феїстос Осіриса (533.М39).

Орден Саламандр приходить на допомогу кардинальському світу, атакованому величезним Waaagh! орків.

• Помста мертвих (793.М40).

Під час так званого «карнавалу болю» ковен гемункулів випускає генетично запрограмований біотоксин на світ-вулик Орбулак. Отрута розчиняє людську плоть, але не шкодить ельдарам. Дізнавшись про трагедію, Саламандри відправляють ударний крейсер для очищення планети. Осадна когорта «Центуріонів», доставлена «Грозовими Воронами», вступає в бій, перекривши респіратори й використовуючи внутрішні запаси повітря. Навіть смертельно отруєні, вони б’ються до останнього. Після загибелі космодесантників їхні силові обладунки, керовані розгніваними машинними духами, продовжують бій і зрештою знищують лігво гемункулів.

• Очищення Геркулеса (998.М41).

5-та рота проводить операції з пошуку та знищення некронських світів-гробниць у субсекторі Геркулес.

• Третя війна за Армагеддон (999.М41).

Коли Газгкулл починає новий наступ, Саламандри одними з перших відповідають на заклик про допомогу, відправивши сім рот. Вони проводять контратаки на орочі форти, воюють у тунелях і захищають мирне населення. За чутками, Ту’Шан навіть вступив у бійку з капітаном іншого ордену, який наказав обстріляти табір біженців. Після кампанії Саламандри залишають сили для захисту населення та відновлюють інфраструктуру.

• Облога Ксароса (дата невідома, М42).

Майже стоденна війна Саламандр та Імперської Гвардії проти некронів династії Саутех на світі-гробниці Зикорак. Штурмовий загін ордену зрештою знищує владику некронів Арамаха й здобуває перемогу.

Чисельність легіону (перед Єресю Хоруса)

Перед початком Єресі Хоруса значна частина легіону Саламандр проходила переозброєння та отримувала нове спорядження на Ноктюрні після тривалої кампанії зі знищення ксеносів поблизу галактичного ядра. Тому, коли надійшов заклик вирушити до Істваан V, вони змогли відправити туди більшість своїх сил.

Хоча після Різанини в Зоні Висадки точні дані втрачено, вважається, що разом із примархом Вулкан на Істваан V висадилося приблизно 83 000 космодесантників. Під час подальших боїв легіон зазнав майже повного знищення — за деякими джерелами, втрати сягнули до 98%.

Попри катастрофу, частина сил не вирушила до системи Істваана й таким чином уникла винищення. Найчисленнішими були автономний гарнізон на бойовій станції «Геріонова Глибина» та війська кастеляна Прометея — близько 2 000 і 3 000 воїнів відповідно. До цього слід додати резерв із неофітів, які навчалися на Прометеї, а також кілька лінійних рот, розгорнутих в інших регіонах.

Разом із силами, що висадилися на Істваані, загальна чисельність активного легіону наприкінці Великого Хрестового походу становила приблизно 89 000 Астартес — один із найменших показників серед легіонів. Попри втрати, що для інших легіонів могли стати фатальними, Саламандри зберегли єдине командування, відновили сили та продовжили боротьбу, ставши серйозною загрозою для зрадників до завершення Єресі. Згодом, відродившись із попелу, легіон відіграв важливу роль в обороні Імперіуму в наступні темні епохи.

Структура легіону та війська Саламандр

Ще до того, як Вулкан очолив легіон, XVIII проявляв власний характер. Легіон дотримувався імперських доктрин, але розрізненість підрозділів і схильність до асиметричних дій змусили змінити структуру і тактику.

Основними тактичними одиницями були роти — 100–200 бійців під командуванням капітана. Батальйони чи ордени застосовувалися рідко. Вищий штаб легіону виконував роль стратегічного резерву, керуючи підкріпленнями. Через характер боїв XVIII часто діяв на обмеженій дистанції, використовуючи замкнуті простори та штурмові тактики.

Фізична сила та витривалість легіонерів дозволяли завдавати величезної шкоди ворогу, часто ціною власного життя. Тому переважало ближнє озброєння — вогнемети, мелта-гармати, волкитні випромінювачі. Ще до приходу на Ноктюрн солдати могли створювати й використовувати складну зброю навіть у розрізнених контингентах.

Після приходу Вулкана легіон було об’єднано, але збережено дух автономності підрозділів. Стратегічно він поділив легіон на 7 «Царств», пов’язаних із містами Ноктюрна, кожне під охороною лорда-командувача-протектора. Міста стали центрами набору та зміцнили зв’язок легіону з населенням. Конкуренція між ротами, пом’якшена навчаннями Вулкана, стимулювала воїнів до героїзму.

Набір рекрутів на Ноктюрні був повільним, але місцеві жителі були витривалими та стійкими до імплантатів. Вулкан прищепив легіону помірковане ставлення до самопожертви, дисципліну та тренованість у боях на близькій дистанції, а також майстерність у створенні зброї — від болтерів до дредноутів і прототипів вогнеметного озброєння.

Легіон мав значний арсенал техніки: танки, броньовані тарани, бойові кораблі, мобільні артилерійські системи. Кожен корабель був високотехнологічним й ефективним, навіть за малої чисельності флоту.

На піку своєї сили Саламандри нагадували Гвардію Смерті: обидва легіони спеціалізувалися на складних боях і руйнуванні. Але якщо один залишав по собі хоч і зруйновані, але придатні для життя території, інший перетворював усе на токсичні пустки. Різниця в характерах і тактиках підтримувала відчутну неприязнь між легіонами, що згодом загострилася під час Єресі Хоруса.

Бронетанкові сили легіону

Оскільки Саламандри надавали перевагу ближньому бою та штурму укріплень, вони підтримували значний парк бойової техніки. Машини зазвичай тимчасово приписувалися до рот і часто перекидалися залежно від потреб кампанії. Як і все озброєння ордена, техніка створювалася за вдосконаленими кресленнями й нерідко перевершувала стандартні імперські зразки.

Під час боїв на Істваані V бронетанкові та допоміжні сили легіону були розгорнуті у величезній кількості, однак майже нічого не вціліло. Єдиним відомим винятком став «Громовий Яструб» під назвою «Охідоран». Він прорвався крізь заслін ворожих ескадрилей і зміг приземлитися на медичному майданчику лоялістів. Судно перевантажили тяжкопораненими воїнами, після чого воно знову злетіло під керуванням пораненого легіонера Гвардії Ворона, який зайняв місце загиблого пілота.

Корабель доставив уцілілих на крейсер «Чорнокнижник». Попри серйозні пошкодження, саме цьому судну вдалося вирватися з системи Істваана. Через дев’ять місяців воно досягло імперського форпосту, перевозячи 38 поранених Саламандр, 17 бійців Гвардії Ворона та трьох Залізних Рук — небагатьох з тих, хто пережив різанину.

Організація ордена

Вище командування та Спеціалізовані відділи.

Посада / Відділ	Командування та Склад	Оснащення та Підрозділи
Магістр Ордена	Ту’Шан, Регент Прометея	Стратегічне управління
Отець Кузні	Вулкан Ге’стан	Пошук артефактів Вулкана
Арсенал	Аргос Кор’хадрон Рошан, Магістр кузні	Технодесантники, сервітори, танки, «Лендрейдери», авіація, бойові костюми
Апотекаріон	Суп Дра’Нерр, Старший апотекарій	Апотекарії
Реклюзіам	Леотрак Есар, Магістр святості; Т’Келл Конн, реклюзіарх	Капелани
Бібліаріум	Вел’кона, Старший бібліарій	Епістолярії, кодиції, лексиканії, аколіти

Бойові роти.

	2-га рота «Захисники Ноктюрна»	3-тя рота «Пірокласти»	4-та рота «Тавровані»
Командир	Капітан Н’кельм, Магістр варти	Капітан Адракс Агатон, Магістр арсеналу	Капітан Ксав, Магістр флоту
Командний штаб	2 лейтенанти, прапороносець, чемпіон, ветерани	2 лейтенанти, прапороносець, чемпіон, ветерани	2 лейтенанти, прапороносець, чемпіон, ветерани
Склад відділень	7 лінійних, 3 вогневої підтримки, 2 ближньої підтримки	7 лінійних, 3 вогневої підтримки, 2 ближньої підтримки	7 лінійних, 3 вогневої підтримки, 2 ближньої підтримки
Підтримка	Дредноути, транспорт, «Лендспідери», мотоцикли	Дредноути, транспорт, «Лендспідери», мотоцикли	Дредноути, транспорт, «Лендспідери», мотоцикли

Резервні роти та Рота скаутів.

	5-та рота «Мисливці на Зміїв»	6-та рота «Полум’яні Молоти»	7-ма рота «Сини Ноктюрна»
Тип	Резервна (лінійна)	Резервна (вогнева)	Рота скаутів / Авангард
Командир	Капітан Мулкебар, Магістр обрядів	Капітан Нер Ур’Венн, Магістр реліквій	Капітан Сол Ба’кен, Магістр рекрутів
Командний штаб	2 лейтенанти, прапороносець, чемпіон, ветерани	2 лейтенанти, прапороносець, чемпіон, ветерани	2 лейтенанти, прапороносець, чемпіон, ветерани
Склад відділень	8 лінійних, 4 вогневої підтримки	4 лінійні, 8 вогневої підтримки	12 відділень авангарду, скаути
Підтримка	Дредноути, транспорт, «Лендспідери», мотоцикли	Дредноути, транспорт, «Лендспідери», мотоцикли	Транспорт, «Лендспідери», мотоцикли

Відомі Саламандри

Згадаємо декілька відомих Саламандр. Серед них ті, хто залишив значний слід в історії під час Єресі Хоруса та після неї.

• Вулкан — примарх Саламандр.
• Касіан Войн / Касіан Дракос — лорд-командувач XVIII легіону, пізніше дредноут.
• Номус Рі’тан — лорд-капелан.
• Артелл Нумеон — 1-й капітан, командир Поховальної Варти.
• Бу’лан Коте — претор сатурнінських термінаторів.
• Ту’Шан — магістр ордена.
• Вел’Кона — старший бібліарій.
• Вулкан Ге’стан — Отець кузні.
• Аргос — магістр кузні.
• Пеллас Мир’сан — капітан 2-ї роти, Клинок Зими, Захисник Ноктюрна.
• Брай’арт «Попільна Мантія» — почесний дредноут, «Залізний Дракон».
• Ламон Хал’сар — інструктор рекрутів на Ноктюрні.
• Харат Шен — старший апотекарій.

Відомі кораблі Саламандр:

• «Вогненародженний» — флагман примарха, лінкор класу «Глоріана».
• «Костер Слави» — бойова баржа.
• «Серпентин» — ударний крейсер.
• «Протеанець» — ударний крейсер (знищений ~900.М41).
• «Молот Горна» — ударний крейсер.
• «Молот Коваля» — ударний крейсер.
• «Молот Кузні» — фрегат класу «Нова».
• «Вогняний Лорд» — фрегат.
• «Гнів Вулкана» — бойова баржа (М35).
• «Обсидія» — авангардний крейсер.
• «Вогняне Ковадло» — Лендрейдер «Спокута».
• «Молот Ноктюрна» — «Носоріг», старіший із чинних.
• «Вулканус» — «Поборник».
• «Вогняний Змій» — Лендрейдер «Хрестовий похід».
• «Прометеєць» — Лендрейдер «Спокута».
• «Ноктюрнеанець» — Хижак-Руйнівник (знищений ~980.М41).
• «Безсмертна Наковальня» — Хищник-Руйнівник.
• «Сила Ксав’є» — Хижак-Руйнівник.

Офіційно до М41 та часу Заснування Ультима жоден орден-спадкоємець Саламандр не був задокументований. Вважається, що під час Другого Заснування Вулкан домовився зберегти виснажені сили Саламандр цілими. За десять тисяч років з’явилися нові ордени, які поділяли подібну тактику, організацію та менталітет Саламандр, проте їх зв’язок із XVIII легіоном залишався предметом дискусій.

Під час Заснування Ультима архімагос Велізарій Коул використав геноматеріал примарха XVIII легіону, що дало початок офіційним орденам-наступникам Саламандр. Сини Вулкана швидко встановили з ними контакт і направили капеланів для підтримки зв’язків та поширення Прометеєвого культу.