Blood Angels: Відданість і жорстокість у всесвіті Warhammer 40K

Навігація

1. ➡️ Відомі битви та кампанії у Warhammer 40000
2. ➡️ Чисельність легіону перед Єрессю Хоруса
3. ➡️ Бронетанкові війська легіону
4. ➡️ Організація підрозділів і структура легіону
5. ➡️ Ордени Першої сфери
6. ➡️ Командна ієрархія легіону
7. ➡️ Організація ордена
8. ➡️ Рота ветеранів
9. ➡️ Бойові роти
10. ➡️ Роти резерву
11. ➡️ Рота скаутів
12. ➡️ Визначні імена

 

Криваві Ангели (англ. Blood Angels) — це дев'ятий з перших двадцяти легіонів космодесанту Warhammer 40000. Сьогодні вони вважаються одним з найвидатніших орденів Адептус Астартес. 

Емблема (герб) Кривавих Ангелів — червона крапля крові з крилами, символ спадщини Сангвінія. Ця емблема уособлює героїзм, жертву та ангельську природу фракції. Протягом часу герб зазнавав невеликих змін у стилі та деталях, але основний мотив залишався незмінним. 

Криваві Ангели мають і свій гімн, який називають Hymn of Sanguinius або Hymn of the Blood Angels. Це ритуальний військовий гімн, який співають перед битвою або під час ритуалів пам’яті загиблих братів.

У битвах легіон Кривавих Ангелів уособлював гнів Імператора щодо тих, хто відкинув дар Єдності. Їхня поява часто сприймалася як небесний вирок для винних у зраді. Прибуваючи до світів людей, які ще не приєдналися до Імперії, вони здійснювали блискучі десанти на ключові осередки опору ворога. Спускаючись з неба на полум'яних крилах, воїни легіону нищили супротивників з надприродною лютою. Внаслідок таких атак світи повністю очищувалися від життя. 

За свідченнями очевидців, цілі планети схиляли коліна в страху перед Blood Angels, не бажаючи загинути від їхніх вогняних клинків. Водночас ніякого милосердя не отримували й ксеноси — зустріч з ними перетворювалася на нестримну хвилю різанини, яка вщухала лише після повного винищення ворога.

До повернення Сангвінія IX легіон здебільшого використовувався як засіб для ведення війн на виснаження в регіонах, які були надто ризикованими для стандартних бойових дій.

Попередні назви: Безсмертний Легіон, Пожирачі Мертвих (після того, як примарх Сангвіній очолив легіон, ці старі прізвиська заборонили через образу гордості Кривавих Ангелів).

Відомі битви та кампанії у Warhammer 40000

Їхня історія непохитної відданості Імперіуму сягає часів Великого Хрестового походу. Подібно до свого примарха, вони прагнуть захищати слабких і невинних, однак на їхній величній спадщині лежить жахливе прокляття. Криваві Ангели ретельно приховують його від сторонніх, і кожен бойовий брат веде з ним безперервну боротьбу.

Великий Хрестовий похід

Під час Великого Хрестового походу IX легіон здобув славу завдяки так званим «ультимативним війнам». Ці кампанії відкритого домінування проти непокірних світів розпочиналися з пропозиції Сангвінія або одного з його преторів прийняти Єдність (або ж зустріти «День Одкровення»). У той фатальний час вивільнена лють Кривавих Ангелів падала на ворогів із нищівною силою. Багато світів, що ставали свідками наближення об’єднаних армій IX легіону, були настільки паралізовані страхом і побожним жахом, що капітулювали без жодного спротиву.

Ті ж, хто відмовлявся скоритися, бачили останнє видовище у своєму житті: сяйливе й благородне обличчя Сангвінія спотворювалося гримасою нестримної люті, а з небес спадала сліпуча кара, знищуючи тих, хто заблукав.

Історія Кривавих Ангелів — це історія двох зовсім різних легіонів. Перший — прокляті й спотворені Червоною Спрагою воїни, яких боялися як вороги, так і союзники. Другий — осяяні золотим світлом герої, символи нової епохи, воїни-філософи та живі ікони людства.

Жодна битва не здатна розповісти історію цих двох легіонів, жодна хроніка не може повністю охопити подвійне надбання синів Сангвінія. Саме ця суперечлива спадщина сформувала IX легіон і привела його на криваве перехрестя Єресі Хоруса. Тож, аби по-справжньому зрозуміти закутих у багряне синів Сангвінія, ми мусимо поглянути на обидва їхні обличчя — і на ганебне, і на праведне.

Ключові події Хрестових походів:

• Похоронний бенкет. 

Битва підрозділів IX легіону на Кій-Бурані. Вона відбулася ще до знаходження Сангвінія та є яскравим прикладом того, яким був легіон до появи свого примарха.

• Спалення Анактора. 

Приведення світу до Згоди, що завершилося трагедією. Ця подія частково доводить, що старий IX легіон і Криваві Ангели не настільки відмінні між собою, як намагається переконати нас офіційна історія.

• Оборона Геліорета (962.М30). 

Безумний псі-титан «Відьомський Ідол» з ельдарського світу-корабля Магк’ситраал очолює серію жорстоких рейдів на Геліорет, спричиняючи ефірні збурення в усьому секторі. Об’єднані сили Кривавих Ангелів і Ордо Сіністер знищують «Ідола» та спрямовують світ-корабель просто в місцеву зорю.

• Конфлікт на Вбивці. 

Криваві Ангели ведуть війну на планеті 1-40-20, також відомій як Вбивця, проти павукоподібної раси мегарахнідів.

• Кампанія Маріпози (988.М30). 

Регіон із дванадцяти субсекторів звільняється від варп-штормів, що лютували ще з часів Ери Розбрату. Протягом трьох років Криваві Ангели разом з Imperial Fists, Imperial Army та Sisters of Silence знищують орди мутантів, псайкерів і культистів, спотворених варпом, привівши до Згоди тридцять чотири світи.

Єресь Хоруса

«Хай навіть нам здається, що ми загинемо на самоті, пам’ятайте — в наших жилах тече кров нашого Батька та Імператора. Поки вони живуть у наших серцях, ми ніколи не будемо самі й не помремо марно».

 — приписується Елаю Джаннусу, 202-га рота легіону Кривавих Ангелів.

IX легіон прославився не лише досконалою майстерністю штурмових операцій, а й дивовижною здатністю протистояти будь-якій панівній силі. 

Ці прояви надлюдської витривалості здавалися майже надприродними навіть їхнім братам з Легіонес Астартес. Їх неможливо було пояснити жодною тактичною доктриною чи біологічною особливістю — радше вони народжувалися з незламної волі, ніби легіонери черпали силу з горя та люті, що спалахували в їхніх серцях зі смертю бойових братів.

Для самих Кривавих Ангелів такі сутички стали відомі як «Дні Скорботи» — миті, коли жменька воїнів підіймалася проти незліченних орд, прагнучи продати власне життя якомога дорожче. Їхні імена й діяння навіки закарбовувалися в бойових обрядах і ритуалах пам’яті IX легіону.

Коли значна частина легіону на довгі роки зникла в скупченні Сигнус, нечисленні кораблі та гарнізони Кривавих Ангелів, що залишилися у роздертому війною Імперіумі, раз за разом опинялися в меншості серед ворогів. Багатьом із них судилося пережити власні Дні Скорботи, але навіть коли вони згасали серед пітьми, кількість єретиків, які загинули разом із ними, була значно більшою.

Ключові кампанії Єресі Хоруса:

• Сигнуська кампанія (004–006.М31). 

Знаючи, що Криваві Ангели ніколи не пристануть на його бік, і побоюючись безмежної відданості примарха Сангвінія Імперіуму Людства, Воєначальник приводить у дію один зі своїх довготривалих задумів. Основні сили IX легіону отримують наказ вирушити до віддаленого скупчення Сигнус — нібито для придушення повстання. Насправді ж Криваві Ангели потрапляють у пастку в мертвій системі, охопленій вторгненням демонічних легіонів Руйнівних Сил. На Сигнус-Прайм сини Сангвінія борються за виживання проти орд породжень варпу, що прагнуть заплямувати саму душу легіону. У розпалі апокаліптичної битви Сангвіній ламає згубний вплив варпу, здолавши в поєдинку демонічного володаря Ка’Бандху.

• Облога Ваала (008–013.М31).

Поки основні сили легіону перебувають у Сигнусі, кілька рот Кривавих Ангелів залишаються на Ваалі, рідному світі їхнього примарха, і потрапляють у кільце облоги зрадників. Серед нападників — Сини Хоруса, Діти Імператора та тагмати з відступницького світу-кузні Циклотрат. Сумніви повільно підточують Кривавих Ангелів, їх бойовий дух слабне, а над легіоном нависає темна тінь — багато хто вірить, що Сангвіній, вдалині від дому, загинув. Ця впевненість лише міцнішає, коли на Ваал прибувають зведені контингенти Залізних Рук, Саламандр і Гвардії Ворона, врятовані після різанини на Істваані V. Вони приносять звістки про смерть Ферруса Мануса та невідому долю Вулкана. 

Об’єднані спільним горем, лояльні легіони формують змішані бойові загони й разом протистоять безперервним атакам зрадників упродовж усієї Ери Темряви. Двічі масштабні вторгнення відступників зазнають нищівної поразки, коли єдині у своєму пориві захисники Ваала відбивають наступ. 

• Очищення Зірки Гільдена (010.М31).

Розсіяні загони Кривавих Ангелів ведуть тривалу й криваву кампанію проти Тих, що Несуть Слово поблизу галактичного ядра, на кордонах Імперіуму Секундус. Конфлікт завершується майже повним знищенням обох армій. У ході бойових дій Криваві Ангели безжально винищують планети, що прийняли демонічну віру «темних апостолів», піддавши мечу всі сім колонізованих світів Зірки Гільдена.

• Знищення Давина (011.М31).

Після розпуску Імперіуму Секундус примархи Сангвіній, Лев і Робут Жилліман намагаються прорватися крізь Згубний шторм, щоб приєднатися до сил Імператора на Террі. Оточені породженнями варпу в Імматеріумі, вони виходять у реальний простір у системі Давина й знаходять світ, спотворений темними силами. Троє примархів розпочинають масову планетарну висадку, зіштовхнувшись із демонічними проявами як на поверхні, так і на орбіті. Аби зупинити вторгнення, вони знищують Давин орбітальним бомбардуванням, і разом зі смертю планети відкривається шлях крізь Згубний шторм.

• Спустошення меж Ксібани (011.М31).

Після повернення мстивих Кривавих Ангелів зі складу 106-го Експедиційного флоту та їхньої короткої, але жорстокої кампанії відплати проти анклавів Тих, що Несуть Слово на галактичному заході, залишки первісних рот IX легіону разом із контингентом Залізних Рук завдають ударів по зрадницьких твердинях у серії нищівних рейдів.

По той бік меж Ксібани обидва лояльні легіони кидають свою лють на аванпости Синів Хоруса. Поранені зрадою, IX і X легіони не знають милосердя — вони винищують усіх, хто присягнув Воєначальнику. Згодом зв’язок між колишніми силами 106-го Експедиційного флоту та їхніми союзниками обривається, а їхнє місцеперебування залишається невідомим. 

• Битва за Терру (014.М31).

Сини Сангвінія стоять на мурах Імператорського Палацу, стримуючи нескінченні полчища Хаосу.

Після Єресі Хоруса

Небагато орденів з такою самовідданістю стоять на захисті людства, як Криваві Ангели. Від найперших днів Імперіуму вони захищали володіння Імператора, і попри морок, що оселився в їхніх душах, сини Сангвінія знову й знову доводили, що є справжніми героями.

На відміну від інших орденів, як-от Ультрамарини, які зосереджуються на обороні конкретних секторів, Криваві Ангели у межах своєї відповідальності бачать увесь простір. Це часто призводить до того, що їхні бойові брати розпорошені одночасно на надто багатьох фронтах, через що втрати стають вкрай тяжкими. І все ж перелік їхніх перемог є одним із найдовших серед Адептус Астартес, а їхня слава сягає далеко за межі світів, які вони безпосередньо врятували.

Навіть тепер, у часи занепаду, Криваві Ангели залишаються променем надії в Галактиці, роздертій нескінченною війною.

Ключові події після Єресі.

• Велике Очищення.

Криваві Ангели переслідують зрадників по всій Галактиці, несучи їм невідворотну відплату в ім’я лорда Сангвінія.

• Облога Бале Альфа (M38).

Криваві Ангели прибувають до Бале Альфа, який знаходиться в облозі, щоб врятувати світ від орочого Waaagh!.

• Перша Тиранідська війна (742.М41).

Данте відправляє три роти Кривавих Ангелів на допомогу Ультрамаринам у боротьбі проти флоту-вулика Бегемот.

• Штурм Ваала (798.М41).

Рідний світ ордену, Ваал, зазнає нападу орочого Waaagh! під проводом воєводи Велике Палило. Хоча два чи три орочі космічні блукачі були знищені на орбіті флотом Кривавих Ангелів або абордажними командами, один з них здійснює посадку й випускає на поверхню тисячі орків. Фортеця-монастир ордену була б втрачена, якби не сорок один дредноут у супроводі Фуріозо Астрамеля. Вони стримують орків достатньо довго, щоб з орбіти прибули підкріплення й знищили залишки ворожих сил.

• Смерть на Антаксі (927.М41).

Ударна група Афаїла вступає в бій з Waaagh! Кишкодава на світі-кузні Антакс. Битва йде не на користь Кривавих Ангелів, доки вони не вивільняють на ворога лють Роти Смерті. На чолі з древнім дредноутом Моріаром, капітан Афаїл і його вцілілі брати розгромлюють ще не оговтаний Waaagh! Кишкодава, поклавши край загрозі Анта ксу.

• Друга війна за Армагеддон (941–943.М41).

Коли Waaagh! Газгкулла спустошує перенаселений світ-вулик Армагеддон, Криваві Ангели разом з Ультрамаринами та Саламандрами приходять на допомогу. Репутація Данте настільки беззаперечна, що Ту’Шан і Калгар передають йому загальне командування силами Адептус Астартес. Криваві Ангели беруть на себе основний тягар бою й завершують кампанію масовим десантуванням капсул у саме серце армій Газгкулла, зламавши хребет орочій навалі.

• Третя війна за Армагеддон (999.М41).

Попри те, що значна частина ордену воює проти флоту-вулика Левіафан, командувач Данте відправляє Третю роту в супроводі капітана Еразма Тихо на Армагеддон, коли світ-вулик знову потрапляє під нищівну увагу воєводи Газгкулла.

У ході боїв Тихо піддається Чорній Люті й героїчно завершує свій шлях у лавах Роти Смерті на мурах вулика Темпестора. Командування ротою переходить до капітана Макіаві.

• Тринадцятий Чорний хрестовий похід (999.М41).

Чотири роти Кривавих Ангелів беруть участь у війні проти Абаддона Руйнівника. Їхнє завдання — зупинити наступ сил Хаосу на Агрипіну та знищити їхнього ватажка. Ним виявляється сумнозвісний чемпіон Пожирачів Світів — Коссолакс.

У бою Коссолакс закликає демонів, зокрема Жадібного до Крові, принісши в жертву тисячі мешканців Агрипіни. Завдяки сангвінарному жерцю Нумітору та берсеркам Роти Смерті, охопленим Чорною Люттю, демон і чемпіон Кхорна були повалені — ціною величезних втрат для Кривавих Ангелів.

• Найтемніша година (999.М41).

Відгалуження флоту-вулика Левіафан прямує прямим курсом на Ваал. Загрозу посилює гігантська армія демонів під проводом жахливого Жадібного до Крові Ка’Бандхи, який уже завдав удару по Аммонам — зовнішній планеті системи.

Побоюючись війни на два фронти, Данте скликає всі ордени-наступники Кривавих Ангелів. Першими відгукуються Розчленувачі, привівши на війну весь орден. Зрештою прибувають усі — навіть відступницькі Лицарі Крові. Лише орден Плакальників не з’являється.

Криваві Ангели та їхні спадкоємці вистояли проти ксеносів, але заплатили страшну ціну. Усі сини Сангвінія зазнали катастрофічних втрат і були майже повністю знекровлені.

Чисельність легіону перед Єрессю Хоруса

Постійна чисельність легіону складала близько 120 000 воїнів, розподілених по 300 ротах — один із найбільших легіонів свого часу, поступаючись, мабуть, лише масивним Ультрамаринам і Залізним Воїнам. Хоча легіон не мав такої універсальної оборонної потужності, як інші, у роки кульмінації Великого походу, це було неважливо: його підрозділи діяли по всій Галактиці, беручи участь у масштабних операціях і охороні ключових баз — Ваала, Сайфа та Канопуса.

Флот легіону також вражав — понад три сотні великих кораблів, включно з важкими крейсерами й лінкорами. Деякі слугували орбітальними штурмовими платформами, обладнаними важкими гарматами, пусковими рейками для десантних капсул та ангарами для «Громової Птиці» і «Громового Яструба». Невелика кількість допоміжних суден (близько 600 суб-капітальних кораблів) виконувала розвідувальні та допоміжні місії, але не була ключовою для стратегії легіону, який покладався на ударну міць основних сил.

Бронетанкові війська легіону

На дальньому правому фланзі під час битви за Сигнус-Прайм Сангвіній зосередив артилерію легіону — гармати та переносну вогневу підтримку піхоти, що відставала від основних сил. Легіон володів достатньою кількістю знарядь, щоб знищувати ворогів на відкритому полі та проривати навіть найміцніші фортеці. Хоч артилерійський парк IX легіону не зрівнявся зі спеціалізованими силами, як у Залізних Воїнів чи Гвардії Смерті, він охоплював усі основні типи самохідної та звичайної артилерії Імперіуму, а також кілька унікальних моделей.

Ці машини вимагали величезної кількості боєприпасів і палива та були вразливі в ближньому бою. Тому вони завжди супроводжувалися піхотою, розвідниками й транспортними підрозділами. На Сигнусі-Прайм застосовувалися сотні бронетранспортерів «Носоріг», важких самохідних установок і кілька суперважких транспортів «Мастодонт» та «Стегодон».

Організація підрозділів і структура легіону

IX легіон завжди відрізнявся від інших Легіонес Астартес. На зорі свого існування він був простим у структурі: численні піхотні роти з кількома спеціалізованими підрозділами, переважно для ближнього бою. Кривава жадоба його воїнів знижували дисципліну, а тактичні рішення часто приймалися на рівні роти або відділення прямо під час бою. 

Повернення Сангвінія змінило все. Примарх упорядкував легіон, зберігши ротну структуру, але додав нові рівні організації для контролю голоду і люті воїнів. Роти об’єднувалися у тимчасові «воїнства» для масштабних кампаній, а три «сфери» дозволяли концентрувати сили та керувати легіоном:

1. Зовнішня сфера — рядові воїни, або Малаки: головне завдання — битися під командуванням капітанів, підкорятися і вправлятися у бойовому мистецтві, стримуючи внутрішній голод. Це серце легіону: найточніші стрільці, поети, дуелянти.
2. Друга сфера — командири та лідери: вони виконують волю Сангвінія, планують битви та кампанії, використовують свій розум і досвід, спрямовують воїнів.
3. Перша сфера — Безсмертні: особисті охоронці примарха. Відмовившись від власних імен і особистостей, вони служать втіленням гніву і волі Сангвінія, виконують найнебезпечніші завдання, залишаючись чистими від моральної відповідальності.

Ця система дозволяла IX легіону залишатися одночасно суворо організованим і здатним до хаотичних, небезпечних атак, що були його особливою силою.

Ордени Першої сфери

Ордени Першої сфери — це виключно бойові загони, які діють незалежно від трьохсотен рот. Найвідомішим був Сангвінарний Гардій — охоронець примарха. Крім них існувало кілька інших орденів, кожен із власними завданнями, про які поза легіоном знали небагато.

• Сангвінарні Гардійці (Ікісат, Палаючі) — серіафіми, що охороняють примарха та, за потреби, інших командирів.
• Аллі Паладини (Керувими, Штормові Вітри) — охоронці покоїв і святилищ примарха, на полі бою втілюють його рішучість і волю.
• Палаючі Очі (Офаніми, Багатоокі) — таємні агенти, що стежать за легіоном і безжально карають за зраду та безумство, рідко з’являються на полі бою.
• Сльози Ангела (Зламаний Клинок, Мертва Рука) — воїни, які безжально знищують ворогів легіону. Кожен з них носить титул Ерелім.

Перша сфера — це особисті сили примарха, його інструмент гніву, захисту і таємного контролю легіону.

Командна ієрархія легіону

Легіон Сангвінія запозичив багато елементів структури «Принципія Беллікоза», проте з власними змінами. Влада була розділена між трьома сферами легіону, а кожен офіцер діяв за наказом примарха. Ця система менш гнучка, ніж у деяких інших легіонах, але забезпечувала чітку лінію відповідальності та контроль над голодом і спалахами люті воїнів. Щоб уникнути хаосу після втрати командирів, легіон містив численних молодших офіцерів і сержантів, здатних швидко зайняти місце загиблого.

На полі бою існувала сувора ієрархія: непокора наказам вважалася тяжким гріхом і каралася, навіть якщо дії здавалися правильними. Кожне рішення рядового воїна обмежувалося виконанням наказу — думати про наслідки він не повинен. 

Особливістю Кривавих Ангелів були власні титули: командирів воїнств називали архейнами (замість претора), у роті — домініонами. Були й інші офіцери: «сили» керували бійцями, а «добродійники» служили прикладом у різних починаннях. Мав легіон і свої відзнаки, як-от «архейна мудрості» чи «сила клинка». Ці нагороди підкреслювали, що легіонери — більше, ніж просто зброя.

Організація ордена

Всього в ордені налічується 10 рот, кожна з яких очолюється капітаном, що має особисту охорону з елітних ветеранів — Почесної Варти. Єдині дозволені відхилення від стандартної структури Кодексу для Кривавих Ангелів і їхніх послідовників — це Сангвінарна Гвардія та Рота Смерті.

Кожна рота поділяється на 10 відділень. Кожне відділення йде у бій під керівництвом сержанта-ветерана і налічує від 4 до 9 бойових братів. Взвод може бути поділений на два підрозділи по 5 воїнів — бойові відділення.

Тактичні відділення складають основну частину армії Кривавих Ангелів. Перші шість відділень бойових рот, а також 6-та та 7-ма роти укомплектовані тактичними відділеннями. Вони носять червоні шоломи.

Штурмові відділення формують всю першу роту. У бойових ротах штурмовими є 7-ме та 8-ме відділення. Повністю штурмовими є також усі відділення 8-ї роти. Шоломи штурмових відділень жовті.

Відділення Спустошувачів входять до складу кожної бойової роти як 9-те та 10-те відділення. Дев’ята резервна рота повністю складається зі Спустошувачів. Їхні шоломи сині.

Відділення Скаутів складаються з неофітів — новобранців, що перебувають під постійним наглядом сержанта-скаута, одного з найдосвідченіших космодесантників ордену. На відміну від інших орденів Адептус Астартес, Криваві Ангели позначають приналежність до відділення не цифрою на наплічнику, а символом на наколіннику силової броні.

Командування ордену (станом на 999.M41):

• Командор ордену: Данте.
• Сангвінарна Гвардія: брат Сефарам, Возвеличений Герольд Сангвінія, 29 гвардійців, серви та сервітори.
• Сангвінарне жрецтво: брат Корбулон, Верховний Сангвінарний Жрець, 21 сангвінарний жрець
• Бібліаріум: Магістр Мефістон, 6 епістоляріїв, 11 кодиків, 9 лексиканів, 5 аколітів, 6 бібліаріїв-дредноутів.
• Флот: брат Беллерофонт, Охоронець Врат Раю, 7 ударних крейсерів, 2 бойові баржі, 16 суден швидкого реагування, 36 «Громових Яструбів», 3 транспортні «Громові Яструби»

Структура рот Кривавих Ангелів:

Рота ветеранів

Назва роти	Прізвисько	Капітан	Титул	Склад
1-ша рота	«Архангели»	Карлаен	Щит Ваала	101 космодесантник-ветеран (включно з термінаторами) 6 дредноутів Фуріозо

Бойові роти

Назва роти	Прізвисько	Капітан	Титул	Склад
2-га рота	«Закривавлені»	Афаель	Майстер дозору	6 тактичних відділень 2 штурмових відділення 2 відділення опустошителів 3 дредноути
3-тя рота	«Залізні шоломи»	Макіаві	Майстер жертви	6 тактичних відділень 2 штурмових відділення 2 відділення Спустошувачів 4 дредноути
4-та рота	«Лицарі Ваала»	Рафаен	Лорд-арбітр	6 тактичних відділень 2 штурмових відділення 2 відділення Спустошувачів 4 дредноути
5-та рота	«Вбивці демонів»	Сендіні	Охоронець Арсеналу	6 тактичних відділень 2 штурмових відділення 2 відділення Спустошувачів 3 дредноути

Роти резерву

Назва роти	Прізвисько	Капітан	Титул	Склад
6-та рота	«Вічні»	Раксіатель	Підпалювач	10 тактичних відділень 3 дредноути
7-ма рота	«Незламні»	Фаетон	Майстер кордонів	10 тактичних відділень 2 дредноути
8-ма рота	«Криваві Клинки»	Зедренаель	Лорд Скайфолла	10 штурмових відділень 1 дредноут
9-та рота	«Руйнівники»	Сендрот	Майстер облоги	10 відділень Спустошувачів 3 дредноути

Рота скаутів

Назва роти	Прізвисько	Капітан	Титул	Склад
10-та рота	«Спокутники»	Борджио	Майстер Рекрутів	10 відділень скаутів 64 непризначених неофітів

Визначні імена

• Сангвіній — примарх Кривавих Ангелів.
• Ралдорон — перший капітан і магістр ордену Захисників, згодом — перший магістр ордену Кривавих Ангелів.
• Дахка Берус — верховний хранитель (старший капелан) легіону Кривавих Ангелів.
• Зефон — капітан, пізніше — перший магістр ордену Стражів Мавзолею.
• Нассир Амит — капітан 5-ї роти, згодом — перший магістр ордену Розчленувачів.
• Фуріо — капітан 9-ї роти.
• Далан — капітан 16-ї роти.
• Дар Накір — капітан 24-ї роти.
• Тагас — капітан 111-ї роти.
• Резнор — лейтенант-командор 164-ї роти.
• Мерос — апотекарій-мінорій (молодший апотекарій) 9-ї роти.

• Керван Данте — чинний магістр ордену.
• Сангвінор — загадкова легендарна постать, яка з'являється, щоб допомогти Кривавим Ангелам у часи скрути.
• Мефістон, «Владика Смерті» — чинний старший бібліарій Кривавих Ангелів.
• Корбулон, «Носій Червоного Грааля» — верховний сангвінарний жрець.
• Асторат Мрачний, «Спокутник Загублених» — верховний капелан.
• Аренос Карлаен — капітан 1-ї роти, термінатор.
• Донатос Афаїл — капітан 2-ї роти.
• Еразм Тихо — капітан 3-ї роти.
• Сефарам, «Шанований Брат Сангвінія» — чинний голова Сангвінарної Гвардії.
• Беллерофонт, «Охоронець Воріт Раю» — командувач флоту Кривавих Ангелів.
• Інкараель, «Майстер Клинка» — старший технодесантник ордену.
• Лемартес, «Страж Загублених» — капелан роти смерті, відомий тим, що подолав Чорну Лють.
• Метраен — капітан, який очолює Кривавих Ангелів під час штурму Зорана.
• Леонід Кастиварус — магістр ордену в середині M35, наступник Калаеля.
• Сангаллон — магістр ордену, загинув у 996.M40 під час інциденту, відомого як Секориська Трагедія.
• Кадеус — магістр ордену, наступник Сангаллона, попередник Данте. Помер від смертельних ран, отриманих у поєдинку з Сетселаметом, демон-принцем Тзінча.