Справжні фанати Warhammer тільки посміхнуться, якщо ви попросите коротко пояснити, про що взагалі цей всесвіт. Бо спробувати стисло викласти суть Warhammer — це все одно, що у двох реченнях переказати історію Might and Magic або весь канон Star Wars. Без кількох годин (або днів) не обійтись.

Проте, можна в загальних словах розказати, що взагалі відбувається у всесвіті Вархаммер, без занурення в нескінченні хронології та суперечливий лор. І особливо актуальним для новачків є питання різниці класичного Warhammer та Warhammer 40K, адже, як деякі нові гравці для себе неочікувано відкривають, це зовсім не одне й те саме.

Джерела гри Warhammer Fantasy Battles, відмінності в сеттингу з Warhammer 40К

Історія Warhammer почалася ще у 1983 році, коли студія Games Workshop випустила настільну гру Warhammer Fantasy Battles. Події відбувалися в класичному фентезі-сеттингу з орками, ельфами, гномами та демонами — нічого надто революційного, але дуже захопливо. А от у 1987-му з’явився Вархаммер 40000 — той самий «сороковник», який переніс знайомі раси у всесвіт далекого, похмурого та навіть божевільного майбутнього. І неочікувано, через ці відмінності, саме він здобув більшу популярність. Гравців підкупив цей мікс: космічні технології, готична естетика, псайкерська магія та постапокаліпсис — усе в одному флаконі.

На відміну від настільної гри Fantasy Battles, де дія відбувається у вигаданому фентезі-світі, Warhammer 40K показує майбутнє людства і нашої власної планети. Хоч і дуже далеке — події гри розгортаються у 41-му тисячолітті.

Розвиток (або ж деградація?) людства у настілці Вархаммер 40000

За лором Warhammer, до XV тисячоліття людство жило відносно спокійно. Технології розвивалися, Сонячну систему колонізували, конфлікти — здебільшого побутові: різниця релігій, расова нетерпимість. Сама нудьга. Жодних вам інопланетян чи демонів. Але все змінив винахід варп-двигунів.

Ці двигуни дозволили космічним кораблям рухатися швидше за світло, відкрили шлях до далеких планет, дали доступ до знань забутих цивілізацій і… до демонічного виміру. Адже саме через варп — нестабільну псайкерську субреальність — і сталися їх вторгнення.

Спершу варп здавався людству цілком звичайним явищем. Космічні подорожі стали зручнішими, галактика — доступнішою, і ніхто особливо не замислювався, що за завісою цієї надпросторової магістралі ховається щось… Демони, які тоді ще не були такими потужними, просто спостерігали. Вони уважно слухали людські думки, емоції й будували свої класичні — злі, підступні та криваві — плани. 

Протягом десяти тисяч років людство активно розселялося по зірках, знайомилося з іншими цивілізаціями, воювало з орками, торгувало з ельдарами, між собою теж часто не мирилося — загалом, жило галактичним життям на повну.

Та до 25-го тисячоліття ця відносна стабільність добігла кінця. Після цього все пішло шкереберть. Зіткнення з варпом і надто безтурботне життя призвели до гедонізму, занепаду моралі й — звісно — повстання машин. Цивілізація зруйнувалась, і на її уламках довелося зводити нову — параноїдальну, жорстоку й до крайнощів релігійну.

Імператор і Космодесант

П’ять тисяч років варп штормами роздирав галактику. Людські колонії виживали як могли — боролися з демонами, орками, ельдарами, генокрадами та іншими жахами космосу. Земля, ізольована бурями, втратила зв’язок з людством і поринула в технологічний занепад. 

Саме тоді з’явився той, кого згодом назвуть Імператором. Його походження, як і юність, губиться в тумані. Вперше про нього заговорили, коли він із жменькою воїнів розгромив цілу державу за одну ніч. Відтоді він почав об'єднувати Землю і зрештою став її єдиним володарем. Його головною силою стали перші Космодесантники — надлюди, створені генетичними технологіями, здатні боротися навіть із демонами.

Імператор був наймогутнішим псайкером в історії людства. Після вщухання варп-бур він розпочав Великий Хрестовий Похід, аби об'єднати людство та протистояти Хаосу. Для цього створив Примархів — могутніх лідерів, яких викрали сили Хаосу й розкидали по галактиці. Вони вижили, але кожен отримав свою ваду. Згодом Імператор знайшов їх, і вони стали опорою його Походу.

Найвидатнішим з них був Хорус. Але його розум пав під впливом Хаосу, зрадив Імперію і підняв повстання. Почалася Велика Єресь. Половина Легіонів зрадила людство, галактика була охоплена війною.

Кульмінацією стала облога Терри. Імператор особисто повів атаку й телепортувався на флагман Хоруса. Там Сангвіній загинув, захищаючи Імператора, а Рогал Дорн знищив двох Принців Хаосу. Імператор убив Хоруса, але сам отримав смертельне поранення.

Дорн повернув його тіло до палацу, де Леман Расс запропонував рішення, як зберегти Імператора. Залізні Священники й техножерці Марса створили Золотий Трон — пристрій, що підтримує життя Імператора у стазісі. Його свідомість досі активна: він є джерелом Астрономікону — навігаційного маяка, а Вищі Лорди Терри правлять від його імені.

Сторони конфлікту

Сторін конфлікту у всесвіті Вархаммер багато, кожна з них має свої інтереси, таємниці, а їх мотивація може відрізнятись залежно від ситуації у світі.

Перш за все, це Космодесантники. Саме вони стоять на передовій боротьби з найбільшими загрозами людству — демонами Хаосу та інопланетними расами. 

Також важливою фракцією у боротьбі з силами Хаосу є Інквізиція — це всемогутній інструмент таємної політики Імперіуму. Її головне завдання — оберігати людські душі від будь-якої загрози. Інквізитори полюють на єресь, мутантів, демонів та будь-які інші сили, що можуть поставити під загрозу безпеку Імперіуму та виживання людства та ведуть війну з ворогами зсередини.

Головні вороги Імперіуму — демони Хаосу, слуги чотирьох давніх богів:

  • Нургл — бог гниття й хвороб.
  • Кхорн — бог крові, різанини й смерті.
  • Тзинч — бог змін, магії та обману.
  • Слаанеш — бог насолоди, гедонізму й розпусти.

Демони Хаосу — вічні антагоністи, що існують у всіх світах одночасно. Саме тому вони з’являються у багатьох RTS, художній літературі тощо.

Також важливою стороною конфлікту є Ксеноси — всі інші розумні істоти галактики. Найвідоміші серед них — орки. Зеленошкірі, агресивні та фанатично захоплені бійкою, вони не мають політичної мети — для них війна це просто розвага чи навіть суть існування. Проте, через чисельність та непердбачуваність, вони часто беруть на себе роль значущої третьої сили у нескінченних війнах.

Крім них, у всесвіті Warhammer 40,000 є ще безліч унікальних рас:

  • Ельдари — високотехнологічні, містичні нащадки загиблої цивілізації.
  • Темні ельдари — їхні зіпсовані побратими, що живуть болем і стражданням.
  • Тау — імперія футуристичних "космічних комуністів", об’єднаних ідеєю Загального Блага.
  • Некрони — прадавні роботи-мумії, що пробуджуються з обелісків і пірамід. 
  • Космогноми з Ліг Вотанна — нове доповнення до лору, представлене відносно нещодавно.

Games Workshop активно розвиває всесвіт, тому баланс сил завжди змінюється, а на авансцену виходять нові, або добре забуті старі фракції

Замість висновку

Ми залишили за кадром чимало подій — і до, і після 40-го тисячоліття: зраду Магнуса, нескінченні хрестові походи, інтриги між орденами, битви за Марс і Місяць, падіння Кадії, зникнення і повернення Примархів. Але ці історії — для вашого власного ознайомлення, адже для того, щоб все описати, не вистачить і кількох годин.

Закінчити варто типовою картиною всесвіту Warhammer 40,000: справи кепські. Людство знову на межі загибелі — виснажене тисячоліттями війни, зрад і катастроф. Загрози з усіх боків: демони, чужинці, єресь. Немає ані радості, ані надії — тільки нескінченна війна. Але саме в цьому — його особлива привабливість. Похмура, доросла наукова фантастика, що створює епічні битви та історії про неймовірну відвагу. За кожною трагедією — героїзм, самопожертва, жага сили чи сліпа віра. А сама настілка Warhammer — це бездонне джерело захопливих історій та унікальної й незабутньої стилістики.

Владислав Игоревич

Автор статті: Владислав Ігорович

Дата публикації: 28 квітня 2025 року